ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » Інше Добавить сочинение

Легенда про Чорне море

Давно це було. Жив на світі казковий богатир, сили не- чуваної, сміливості небаченої. Мав він зброю дивовижну — чарівну золоту стрілу. Та не тим стріла славилась, що була з чистого золота викута, коштовними каменями прикрашена, а тим, що мала чудесну властивість. Варто було богатиреві взяти свій лук, натягти тугу тятиву - і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її. І там, де вона пролітала, спалахувало повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе.

Страшна це була зброя. На щастя, була вона в надійних руках. Богатир був людиною чесною, справедливою і вогнен­ну стрілу без потреби до рук не брав. На інші країни він не зазіхав, а на його вітчизну вороги не нападали - боялись.

Багато-багато років жив на землі цей богатир і невсипуще беріг чудодійну стрілу. Та ось настав час розставатися йому з життям. Задумався богатир: кому передати стрілу? Чи є в світі людина, якій можна було б довірити стрілу, не побоюю­чись, що вона використає її на шкоду людству? Не можна за­лишити на землі вогненну стрілу, бо злі люди, заволодівши такою страшною зброєю, можуть підпалити весь світ і зруй­нувати його.

І вирішив богатир сховати чарівну стрілу, та так, щоб її ніхто не зміг знайти протягом тисячоліть! І лише тоді, коли люди навчаться цінувати й берегти мир,- тоді вони знайдуть стрілу, щоб використати її чудодійну силу в мирній праці.

Покликав богатир синів своїх і говорить їм:

—        Діти мої, я старий і тяжкохворий. Недовго лишилося жити мені на світі.

Відімкніть підземелля ось цими ключами, візьміть золоту стрілу і киньте її посередині Чорного моря.

Виконуючи волю вмираючого батька, сини тієї ж ночі ви­рушили в дорогу.

Зійшли брати на сині гори, піднялися до блакитного неба, і перед їхніми очима далеко внизу розкинулося величезне, безкрає море. У його тихих водах відбивалося велике червоне сонце, що саме сходило.

Це було Чорне море.

І раптом брати відчули, що шкода їм розлучатися з дорого­цінною стрілою. І вирішили вони не викидати таке багатство в море.

А коли б вони мали вогненну стрілу, то завоювали й під­корили б усі країни, які вони знають, збудували б на вершині гори великий замок, взяли б собі за жінок найкращих у світі красунь...

І домовилися брати, що сховають стрілу в горах, а батькові скажуть, що виконали його волю. Так і зробили.

Проте батько якимось чином розкрив їхній намір і з обу­ренням накинувся на своїх синів.

Тоді сини, переконавшись, що неможливо залишити за со­бою чудодійну зброю, знову вирушили до берегів далекого моря і з жалем виконали наказ батька.

Вогненна стріла впала в морську безодню. Потемніло від гніву море, закипіли, захвилювалися його тихі води.

І відтоді не може заспокоїтися Чорне море. Трапляється, завирує воно, заклекоче, здійме величезні хвилі, марно нама­гаючись викинути з глибин своїх смертоносну зброю.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: Інше | Добавил: 00dima (29 Сентября 2013) | Обновлено | Просмотров: 12443 | Рейтинг: 4.3 /3
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz