ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » Інше Добавить сочинение

Тварини України, що зникли

За княжої доби було в лісах і степах дуже багато різних тварин. З оповідань князя Мономаха знаємо, що він полював на турів. Своїми розмірами дикий бик тур перевершував до­машнього. Як подають давні описи, у довжину він сягав трьох метрів, у висоту — майже двох, важив же від 800 кг до тонни. Шерсть тур мав чорно-брунатну. Уздовж лінії хюебта завжди проходило світле пасмо, а на голові була рудувата кучерява гривка.

Найбільше ж очевидців вражали роги: великі, розлогі, ліроподібно вигнуті, вони сягали майже 80 см завдовжки.

Водилися тури переважно в мішаних лісах, особливо у во­логих і заболочених місцинах. Археологи знайшли рештки турів на київській Оболоні. Первісно ж тури жили й у лісо­степах, нерідко заходили в степи. Пишуть, що стадом турів верховодила стара туриця. Бички-доростки збивалися в окремі стада. Старі ж бики були більше самітниками.

Пересічна тривалість життя тура становила років із п’ятна­дцять. За умови, звісно, що його ніхто не вполював.

Сім-вісім тисяч років тому люди взялися за одомашнення турів. Уся велика рогата худоба походить від них. В околицях Умані, скажімо, ще в XIX столітті, коли гнали волів до води, говорили, що йдуть «напувати турів».

Відколи людина навчилася полювати, тур лишався особливо бажаною здобиччю. Хоч уполювати його було справою нелег­кою. І настільки, що це прирівнювалося до військових подвигів. А м’ясом одного тура можна було нагодувати цілу князівську дружину.

Полювання скорочували поголів’я турів. Та справжнім стихійним лихом для цих тварин стало винищення лісів за­для збільшення оброблюваної землі. Якщо в ранньому Серед­ньовіччі ліси вкривали три чверті території Західної Європи, то в пізньому цей показник знизився в кілька разів. Турам просто забракло місця під сонцем.

З плином часу про тура стали забувати навіть у тих краях, де він водився найдовше.

На заході Європи тура плутали із зубром, а на сході по ньому залишилися лише згадки в давніх піснях, звичаях, а також назвах сіл, рік та урочищ. Села Тур, Тур’ї Ремети, Турички, Туропин, Туровичі, містечко Турійськ, річка Ту- рія - усе, що залишилося на нашій землі від грізного дикого бика, який кілька сотень років господарював у прадавніх диких пущах.

Здавалось би, на цьому можна було б поставити крапку в історії тура. Але у 20-30-х роках минулого століття вона на­була несподіваного продовження. У Німеччині тоді якраз па­нувала мода на все расово чисте. Двоє братів, Хайнц і Люц Геки, палкі прихильники нацизму, узялися за відтворення турів. У зоопарках Мюнхена й Берліна вони почали схрещу­вати ті породи великої рогатої худоби, які, на думку братів, зберегли найбільше рис дикого бика. Однак ані розміру тура, ані величини його рогів — що їх так яскраво змальовано в дав­ніх описах - досягнути не вдалося.

У науковому світі поставилися доволі скептично до цих експериментів. Виведену Геками породу в ліпшому разі на­зивають «новий тур», частіше ж просто й невибагливо: «коро­ва Гека». Сьогодні побачити її можна в деяких європейських заповідниках. У Франції, наприклад, існує навіть «Ферма ту­рів», де розводять цих тварин і показують наївним відвідува­чам. Чому наївним? Бо справжні тури вже давно вимерли.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: Інше | Добавил: 00dima (29 Сентября 2013) | Обновлено | Просмотров: 5106 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz