Олександр Олесь написав 11 збірок витонченої лірики, але в радянській Україні творчість його була невідомою, адже після революції він емігрував за кордон, жив у Будапешті, Відні, Празі, Берліні. Відірваність від батьківщини стала головною трагедією поета:
Душа розірвана, як рана...
Бальзам далеко так, як сонце,
А сонце, сонце, як і щастя,
Там, там, лише в краю коханім.
Вірш «Чари ночі» входить у збірку «З журбою радість обнялась». Про цю збірку Іван Франко писав: «Весною дише від сих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітати майстра віршової форми і легких граціозних пісень. Майже кожний віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодії».
Вид лірики: інтимна (любовна).
Жанр твору: романс (твір став популярною народною піснею).
Провідний мотив вірша — захоплення красою життя й красою кохання. Композиція твору. Вірш «Чари ночі» — це дванадцять строф, перша й остання повторюються, створюючи своєрідне обрамлення (кільцева композиція).
Образи твору. Ліричний герой закликає читача влити «струмінь власної душі» в «шумляче море» краси природи, до дна випити чашу щастя, що розлите навкруги, коли ти молодий і закоханий.
Мовні засоби твору. У поезії використано такі художні засоби: епітети: «шумляче море», «летюча мить життя», «струни золоті», «боги скупі... глухі й нечулі», «палкі обійми ночі», «верби п’яні», «свято радісне квіток»;
метафори: «весна іде», «весна рада», «летять до хмар тумани», «гнуться верби п’яні», «бенкет весна справляє», «погасне в серці багаття», «захолонуть груди»; гіпербола: «уся земля тремтить», «весь світ співає»;
персоніфікація («сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди», «весна рада», «лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче») оживлює увесь світ, передає багатство емоцій, захват від життя;
риторичне питання «Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає?» це підтверджує;
риторичні оклики: «Цілуй, цілуй, цілуй її, знов молодість не буде! Лови летючу мить життя!»;
рефрен — у творі повторюється перша строфа:
Сміються, плачуть солов’ї 1 б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,
— Знов молодість не буде!»
контраст: «Гори! — життя єдина мить, для смерті ж — вічність ціла». Версифікація твору. Вірш «Чари ночі» має перехресне римування: солов’ї — її, груди — не буде (абаб).
Твір написано чотиристопним ямбом із пірихієм у першій стопі й усіченою четвертою стопою.
Олександр Олесь — співець кохання й молодості, а його вірш «Чари ночі» став однією з найулюбленіших пісень «Сміються, плачуть солов’ї». Люди рідко замислюються над тим, яке скороминуще життя. Ідея вірша — спонукати молодих любити, цінувати юність, бачити красу в усьому.
Похожие сочинения
|