|
Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти ш;астя, ш;о вважається найбільшою неперехідною цінністю.
Щастя буває різним. Для одних ш;астя — гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось — у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: «Друг вірний — захист міцний». Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість:
є дружби різні. Тож одна Шампанським піниться в бокалі, її випиваєш до дна Без радості і без печалі.
А друга — без пустих прикрас,
Ознаки маючи суворі.
Духовно підіймає нас У добрій радості і в горі.
в. Михайлюк. «Є дружби різні»
Майже ВСІ люди важко переживають самотність. Кожен, хто її відчуває або вважає, ш;о люди його не люблять, ш;о він не користується такою популярністю, як інші, повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми необхідно, ш;об кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якш;о з таких стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло, ш;о з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати як матеріальну вигоду.
Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми підтримуємо зв’язок тому, ш;о вона вміє цікаво говорити, від другої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку, четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, п’ята завжди готова дати добру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й так, ш;о з часом у людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж діяти в такому разі? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: «Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні».
Дружба не терпить еґоїзму. С люди, які у стосунки між друзями не роблять ніякого внеску. Зрозуміло, ш;о мало хто поважатиме таких людей, а намагатиметься обмежити зв’язки з ними, звести до приятельських. Люди іншого типу втрачають друзів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти з такими нікому не приємні. Нерідко це люди злосливі, в’їдливі, такі, ш;о кепкують з інших. Хто ж буде дружити з такими?
Деякі особи не користуються повагою через те, ш;о їх не цікавлять інші люди. Вони весь час говорять тільки про себе, а якш;о хтось захоче висловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись самотніми, втратити друзів:
Коли тебе забуде рідний брат.
Махни рукою, плакати не варт.
Коли тебе забуде друг — подумай.
Що сталося, ш;о він тобі не рад.
Д. Павличко. «Коли тебе забуде...»
У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти, приваблюватиме до себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити своїм другом вірну і пщру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину, людину гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі.
Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам’ятати, ш;о найвірніший друг — це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, ш;об допомогти у скруті найдорожчій людині — синові чи доньці.
Похожие сочинения
| 
