ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Григорій Многогрішний - лицар національної ідеї (за романом і. Багряного «Тигролови»)

Я так її, я так люблю Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю!

Т. Шевченко

ПІД ЦИМИ словами міг би підписатися не тільки Тарас Шевченко, а сотні, тисячі, мільйони. І це дійсно так, бо любов до рідної землі народжується з першим подихом, людини. І якою сильною буде ця любов, залежить від того, як живе людина. Якш;о вона боротиметься — то і любов буде рости, міцніти, а якш;о волочитиметься по світу — то і любов ця всохне, зачахне. І тоді замість серця буде пустка.

Але згадаймо тих, хто платив велику ціну для того, ш;об пустки не було. Це стосується широко відомого нині українського письменника Івана Багряного та його героїв, ш;о живуть на сторінках роману «Тигролови».

Головним героєм роману є Григорій Многогрішний — нашддок славного предка Дем’яна Многогрішного, який у XVII столітті був висланий разом із сім’єю до Сибіру. Григорій у XX столітті іде тією ж стежкою на каторгу. Ми ш;е не бачи­мо цього в’язня, але відчуваємо, ш;о це неординарна людина. Чим же він міг так залякати, ш;о його присутність у поїзді, який везе каторжників, перевіря­ють на кожній зупинці, сам начальник конвою пильнує Многогрішного?

Але не вдалося утримати конвою шаленої молодості. Григорій, вирізавши ножем у підлозі кілька доньок, вистрибнув з вагона. Це був стрибок у безвість, але саме після цього вчинку Многогрішний перетворився на легенду для тих людей, які вимушені були їхати далі.

Чекісти одразу розіслали телеграми по всій Транссибірській магістралі і по всіх прикордонних заставах. Вони шукали особливого злочинця, якого було засуджено на 25 років.

Про особливість цього хлопця можна було здогадатися ш;е на самому почат­ку, коли через заґратовані вікна на начальника дивились дві цятки блискучих очей. Ці ж самі блискучі, але разом з тим і божевільні очі ми побачимо через деякий час, коли зустрінемо Григорія у тайзі. Він, украй виснажений, обірва­ний, з давно не голеним обличчям, бореться зі смертю, бореться за життя. Так, йому треба перебороти голод, холод, страх, інакше — для чого ж він тікав. Хіба для того, ш;об померти у тайзі?

Коли Григорій поголився знайденим і самим же відточеним мисливським ножем, ми побачили «суворе, металеве обличчя... Великі очі горіли немов у божевільного».

Усе це наслідок немислимих для людини фізичних та моральних страж­дань, яких він зазнав у катівнях НКВС. Але за ш;о мучився цей юнак? Може, за те, ш;о походить з Трипілля, з того краю, у якому саме перебування виховує у людині відчуття причетності, глибинного зв’язку з праісторією свого народу. А може, через те його катовано, ш;о він є правнуком Дем’яна Многогрішного, а у радянські часи вважалося майже злочинним мати шляхетне походження. Чи через те, ш;о брав участь у знаменитому холодноярівському повстанні, мета якого — «Воля України або смерть». Остання причина говорить про Григорія як про людину, наділену дійовим патріотизмом.

Отож, виявляється, що ще юнаком він пройшов горнило національно-виз­вольної боротьби. А потім підпілля, роки навчання в Києві, опанування про­фесії інженера-авіатора, арешт, катівні НКВС. Скільки випало на долю хлоп­ця? Безперечно він вийшов з усіх цих негараздів як герой, з гордо піднятою головою, як лицар української національної ідеї.

Через те, що він зараз опинився у родині Сірків і відходить від нелюдських знущань, здоровіє фізично і духовно, ми не можемо казати, що Григорій зрікся своєї ідеї. Його участь у боротьбі за долю свого рідного народу ще попереду. Він обов’язково повернеться в Україну будь-якою ціною, бо йому боляче чути жур­ливу українську пісню з концтабору, бачити сльози дочок розкуркулених бать­ків, українських дівчат, які торгують собою в хабаровському ресторані, аби вря­тувати собі життя. Григорій не може спокійно дивитися, як одна з них, не витримавши ганьби, схилилась і заплакала. «Григорій рипнув зубами. Зціпив їх до болю. Вибух раптової, несамовитої люті струснув ним. Йому хотілось враз ревнути дико, скажено, схопитись і потронщти все! — поламати стільці, побити на цурки люстру, порозкидати фаготи й габої, поперекидати столи... Порозганя­ти все геть...» Многогрішний сприймає біль дівчини як свій власний, цим самим підкреслюючи, що залишається органічною частиною свого народу.

Таке співчутливе ставлення до співвітчизників є результатом надзвичайно високої моральності, духовної шляхетності. Хлопець здатен ризикувати своїм власним життям, аби допомогти іншим. Варто пригадати той факт, що він, не знаючи тайги, вночі іде шукати воду, бо всім хочеться пити, особливо жінкам і дитині. Хто його примушував це робити? Але відчуття чужого болю переважає власний страх, невпевненість у собі.

Григорій наділений винятковою делікатністю і скромністю у стосунках із Наталкою, яку врятував від ведмедя, ризикуючи знову ж таки власним життям.

Разом із своїми позитивними рисами характеру Многогрішний наділений також і здатністю до помсти. Але це помста не за власні інтереси, це помста за скривджену Батьківщину. Пригадаймо погоню Григорія за своїм кривдником Медвином, рішучість, з якою він розстріляв ворога свого народу.

Відчуваючи небезпеку, яка нависла над родиною Сірків, що стала для Гри­горія другою сім’єю, він вирішує тікати за кордон. Але й там він не затрима­ється довго. Йому завжди буде поставати перед очима «сонячна Україна», «омрі­яна Україна».

Григорій Многогрішний належить до тих людей, яких неможливо скорити. Надто багато у нього власної гідності і надто багато у нього відповідальності за долю Вітчизни. І, мабуть, він теж має право сказати:

Я так її, я так люблю Мою Україну убогу.

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю!



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (06 Мая 2018) | Обновлено | Просмотров: 261 | Теги: національної, ідеї, Багряного, Многогрішний, Романом, Тигролови, Григорій, лицар | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2019
Хостинг от uCoz