У творах Оноре де Бальзака перед нами постає дивна та по-своєму страшна картина життя французького суспільства. Гобсек — головний персонаж однойменної повісті — дивує та вражає читачів своєю хижістю, жорстокістю, надмірною жадобою до грошей. Не менш вражає та дивує своїм розумом, здатністю аналізувати та мислити. Взагалі — неоднозначністю образу.
Розповідь у повісті «Гобсек» ведеться від особи молодого адвоката, студента останнього курсу Дервіля. Це справедлива, незіпсована людина, талановита та розумна, звісно, по-своєму молода та недосвідчена. Саме очима Дервіля бачимо ми образ лихваря Гобсека та їхні з Дервілем досить незрозумілі та дивні взаємини.
Гобсек — людина-одинак, він самотній і, я думаю, сам обрав самотність для себе як спосіб існування. Гобсек не має родини, дітей. Він ненавидить своїх родичів та не хоче їх бачити чи залишати їм своє майно у спадок. Кілька років він спостерігає за Дервілем, і тільки потім починає спілкуватися з юнаком.
Що значить для Гобсека молодий адвокат Дервіль? Я думаю, що насамперед він для Гобсека — мисляча людина, яка знаходиться поряд і здатна вислухати уважно, хоч і не погодитись з його думками. Не маючи дітей чи онуків, не маючи навіть друзів, Гобсек відчував потребу поділитися з кимсь своїми думками, поглядами на світ. Гобсек мав надзвичайний аналітичний та навіть філософський склад розуму. Я по-своєму розумію його прагнення поділитися з кимсь результатом своєї розумової праці, адже зі смертю лихваря його філософія мала зникнути. Ця філософія є досить жорстокою та цинічною, але ж Гобсек створював її на ґрунті власних спостережень, відточував та вдосконалював протягом цілого життя.
Але, навіть спілкуючись з Дервілем, передаючи йому свої думки та погляди, Гобсек все одно бере з юнака аж надто великий відсоток, ще й домовляється, щоб Дервіль вів його справи до кінця днів. Я думаю, що Гобсек мав на це кілька причин: по-перше, він був лихварем, це була не тільки його робота, але й натура, він був у цьому весь, як міг він змінитися одразу? Як міг він змінитися взагалі? Є й інша причина: Гобсек розумів, що тягар вдячності, тієї «безгрошової заборгованості» часто є досить або й надто обтяжливим... У цьому Гобсек мав рацію.
Отже, в чому ж полягає філософія Гобсека, передана Дервілю? Гобсек каже: «Що таке життя, якщо не машина, рухатися яку примушують гроші?.. Золото — ось духовна сутність усього суспільства». Безумовно, це судження є визначальним у філософській системі Гобсека. Проте чи заслуговує він на моральне засудження через це? Я думаю, ні. Звернімо увагу: Гобсек жодного слова не сказав про себе! Він каже «життя», «суспільство» тощо. Отже, цинічна і безжальна філософія Гобсека ґрунтується насправді не стільки на його внутрішній викривленій натурі, скільки на вадах суспільства. Гобсек просто уважно спостерігає за життям суспільства, а відтак лаконічно та влучно узагальнює. Звісно, Гобсек приймає цю філософію як свою, але вона ґрунтується передусім на тому, що бачить він навколо себе. Чи був би він таким, якби не було навколо такого суспільства?..
Гобсек у повісті Опоре де Бальзака виступає образом-типом, таких, як він, багато, але це не моральна проблема кожного з гобсеків, — це суспільна проблема, індикаторами якої є такі люди. Я думаю, через образ Гобсека Оноре де Баль- зак майстерно передав сучасну йому суспільну філософію, яку Гобсек майстерно та влучно оповідає Дервілю, приймаючи при цьому і за свою власну.
Похожие сочинения
|