|
1 варіант
Сьогодні під небом моєї землі сяє сонце, задивляються в чисте небо сині очі річок та озер. Так, звичайно, нам ш;е далеко до створення нового вільного суспільства, ш;о не знає лиха, але перші кроки у цьому напрямі вже зроблені.
Багато разів я замислювалася: ш;о може зробити сімнадцятирічна людина для добробуту своєї країни? Як виконати свій святий обов’язок — відродити Батьківш;ину для новітньої слави, для ш;астя, для злагоди? Все минає у цьому світі. Минає життя, спливає час кудись у безвість, молодість перетворюється на старість. Повільною, але впевненою ходою крокує історія. Тож яким чином полишити по собі яскравий слід, незаплямовані спогади? Молоді повинні вчитися, вивчати історію, ш;об у майбутньому не допустити помилок нашого уряду. Кожен із нас піде дорогою свого життя, хтось створить сім’ю, хтось кар’єру. Але як одні, так і інші повинні запам’ятати: ш;о б вони не робили, це обов’язково вплине на подальшу долю країни.
Виховувати дітей треба з розумом, бо діти — це майбутнє кожної держави, вони повинні знати українську мову, шанувати свою величну історію, поважати віковічні традиції. їхнє безпечне життя, здоров’я, ш;астя, добробут — завдання, ш;о стосується всіх. Будуючи свою кар’єру, ми також звертаємо увагу на те, яку користь вона дасть нам, нашим дітям та державі. Я розумію, ш;о необхідно піднімати вітчизняну економіку, виробляти більше високоякісної продукції для наших людей, не переповнювати ринки імпортними товарами. Та чого ж не розуміють цього інші? Чому, злякавшись труднош;ів, емігрують за кордон? Я не розумію цих людей. Адже то чужа земля. Життя під вітчизняним небом, на рідній українській землі нічим замінити не можна.
Я народилася в Україні. Це моя Батьківищна, яку я дуже люблю, з якою тісно пов’язане все моє життя, життя моїх батьків, близьких, друзів. Я нщро переживаю за все, ш;о відбувається в нашій країні, і часто замислююсь, ш;о я можу зробити вже сьогодні і коли буду дорослою для процвітання моєї Батьківнщни.
Я вважаю, ш;о саме в моїх руках і у руках моїх однолітків майбутня доля України, бо всі і кожен окремо — складова частина великого українського народу, а народ має неабияку силу, він спроможний суттєво впливати на перебіг подій — таких прикладів багато в історії. Завжди з’являється лідер, який поведе народ відстоювати свої права. До таких лідерів належать: Святослав, Богдан Хмельницький, Павло Полуботок, великий кобзар Т. Г. Шевченко. Вони уособили в собі погляди народу того часу, і, хто зна, може, і в наші дні з’явиться лідер, така людина, ш;о з гордістю скаже «Я — українець» і не пожаліє свого життя задля краш;ого майбутнього країни.
2 варіант
Батьківищну міняти не можна, не можна її вибирати так само, як і вибирати батьків. Де людина народилася, там вона і повинна прожити життя, пройти свій шлях.
Я дуже люблю Україну попри те, ш;о десь, як кажуть, краш;е. Я вважаю, що для громадянина України не може бути десь краще, ніж на Батьківщині. Є така стара приказка: «Кожен сам коваль свого щастя». Це означає, якщо хочеш жити добре, то йди до своєї мети, поліпшуй своє становище.
Наша країна ще зовсім молода, тому поки що все в наших руках. Якою ми зробимо Україну, такою вона і буде. Я вважаю, що тільки боягузи кидають Батьківищну. Ні в якому разі не можна кидати її напризволяще. Не треба тікати за кордон. Хіба ви не розумієте, що там ви нікому не потрібні? Ми потрібні Україні, ми можемо поставити її на ноги. Ті, хто тікає з України, зраджують насамперед себе та своїх предків. Вони кидають могили рідних напризволяще, вони, ніби соромлячись свого походження, намагаються втекти самі від себе.
Українці — це не лише нація, це одна величезна родина. А в родині, як відомо, все добре завдяки відданості кожного своїй справі. Родина — це найтеп- ліше слово на землі, а мати родини — сама Україна.
Я дуже люблю Україну і буду боротися за своє щастя на цій землі, на Батьківщині. Я сама буду будувати своє життя саме в Україні. Труднощі мене не злякають.
У нашій країні багато невитрачених ресурсів, найкрашд в світі земля, найрозумніші люди. Я одна з них, я громадянка України. Я народилася тут, виховаю тут своїх нашддків та зроблю все можливе для країни. Україна — звучить дуже гордо!
Багато людей дивляться новини, з них ми дізнаємося про піднесення національної економіки, про політичні досягнення та взагалі про налагодження справ Української держави. Хіба це не чудово?
Українська держава — могутня держава. Ми разом із нею зможемо вирости та змужніти. Я вірю в найкраще. Сьогодні я учениця і вчуся, щоб бути потріб- ною своїй державі.
Похожие сочинения
| 
