ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 107
Гостей: 107
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Людина й природа в поезії Максима Рильського

Люби природу не як символ душі своєї)

Люби природу не для себе, люби для неї.

М. Рильський

Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визнач­них шедеврів.

Природа, Її гармонійна краса і ш;едрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвит­ку літератури та мистецтва поет висловився в наукових статтях «Природа і література», «Про людину, для людини», де обґрунтував «благотворний вплив природи на всі ділянки людського життя».

Рильський з дитинства кохався у природі, прагнув збагнути її таємниці:

Хіба звичайно шелестить трава,

Коли дитина у садку гуляє?

Ні! Кожная билинка там жива.

Комаха кожна ш;ось розповідає,

І кожна грудка сірої землі Для неї — казка і краса безкрая!

Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе «царем природи». Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне і невичерпне джерело життя і творчості:

Вона — це мати. Будь же сином,

А не естетом.

І станеш ти не папіряним —

Живим поетом.

З відчуття краси своєї медвяної землі — цієї «хліборобської матері» — на­родилися в душі поета високі почуття патріотизму й любові до людини, яка своєю працею оживляє, прикрашає землю.

Радість очам і серцю приносить і нива білої гречки, і червоні помідори, і молоч­но-сині поля, і срібло лісової води, і золото спілої пшениці та осіннього лісу.

у поезії Рильського природа — «храм і майстерня». Образ билинного бога­тиря Миколи Селяниновича в поезії «Лягла зима» є символом молодої людини, яка, здобувши в місті освіту, повертається в село, ш;об своїми знаннями і пра­цею збагатити землю:

Він дасть землі, Микула новочасний.

Незнану міць — і процвіте земля.

І стане лан — як стан злотопоясний,

І нові вруна випестить рілля.

У роздумах про добробут народу митець не протиставляє цивілізацію первісній природі, а стверджує, ш;о тільки гармонійне єднання природи і культури стане джерелом людського ш;астя:

І для тебе, племено земне,

І зірки палатимуть, і домни.

Розіллються ріками скрипки.

Килимом простеляться метали.

Символ «братерського єднання» полів і гаїв благоуханних з електричним колом світляним — «ластівки на телеграфнім дроті».

Людина не повинна панувати над природою так, як завойовник панує над чужим народом. Відповідно до законів природи люди мають своєю працею і розу­мом надавати їй нової, виш;ої краси.

Герої багатьох ліричних портретів Рильського — це гуманісти, які задля ш;астя народу наполегливо працюють над оздоровленням і вдосконаленням при­роди. Так, в образі простого сільського садівника-самоучки Тодося, який виво- дать НОВІ сорти плодових дерев, своєю працею вливає в рідну землю «силу розуму живу», утверджується гуманістична суть перетворення і збагачення природа.

У дні Великої Вітчизняної війни наш народ самовіддано захиіцав рідну зем­лю, її красу, природні багатства. У вірші «За рідну землю» Рильський закликав іти «у бій за наші ниви, за наші ясні зорі, за наші тихі води». Величний образ рідної української землі постає в поемі «Слово про рідну матір». Природа Украї­ни та її культура становлять тут нерозривну єдність. Через картини природи, її барви, пахонц автор опоетизував рідну землю, її неповторну красу і щедрість.

Всі блага земні творяться людиною і для людини, «хвала землі, стократна честь — людині!» — проголошує поет. Підкорення ж природи здійснюється «в ім’я грядущих років і століть».

Герої творів Рильського, підкорюючи «сили матері-природа», прагнуть «сто­крат помножити її щедроту». На цьому акцентує поет у «Миргородських запи­сах». А в циклі «Дар і віддарунок» вказується, що добрі взаємини людини з природою подібні до щедрої дружби побратимів. За труд і любов людини природа віддячує їй своїми дарами.

У багатьох творах Рильського звучить заклик підходити до природа розумно і іу- манно, бо вона — наш захисник і добрий друг. У віршах «Ліс» і «Розмова з другом» провідна ідея — берегти природу для шдстя сучасного і майбутнього поколінь:

Той, хто любить паростки кленові.

Хто діброви молоді ростить.

Сам достоїн людської любові.

Бо живе й працює для століть!

Пейзажна лірика Рильського розвиває високі естетичні смаки, вчить люди­ну бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу:

В зелених лаврах, в синій світлотіні,

У сяйві сонця й вишнях у цвіту, в огні троянд, у моря мерехтінні Побачить кожен може красоту.

Книжка віршів «Троянди й виноград» розкриває багатство духовного світу наших сучасників, які «за законами краси» творять нове життя, примножу­ють багатства природи.

Всі герої тонко відчувають красу природа, своєю працею створюють матеріаль­ний і духовний достаток суспільства — необхідну умову людського щастя. Поет утверджує гармонію красивого і корисного. Як духовна настанова звучать рядки:

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

У творчості Максима Рильського створений повнокровний образ людини, що має «серце для друзів одкрите, розум до інших уважний», чутливої до краси навколишнього світу, їй любі «сині світанки над водами, шум у лісі зелений і шум золотий, спів солов’їний і пісня людська, скромна шипшина і горда троян­да». Вона живе у злагоді з природою і збагачує її новою, незрівнянно вищою, незнаною раніше красою.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (05 Мая 2018) | Обновлено | Просмотров: 437 | Теги: поезії, Рильського, Максима, природа, Людина | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz