|
Літературна спадщина Бальзака неосяжна.
Реалістичні повісті «Ґобсек», «Шагренева нпсіра», «Ежені Гранде», які включено до збірки «Етюди приватного життя», що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об’єднати всі написані ним твори, а назву циклу — «Людська комедія» — було знайдено пізніше — під впливом бесіди з приятелем про «Божественну комедію» Дайте. Але у слово «комедія» Бальзак вкладає не такий зміст, як Дайте. Вже в самій назві письменник підкреслює іронічне ставлення до суспільства, яке він змалював у своїх творах.
Задум Бальзака був грандіозним. Він хотів написати «історію звичаїв» сучасної йому Франції. «Людська комедія», — писав Бальзак, — повинна дати всю соціальну дійсність, не обійти жодного положення людського життя, жодного чоловічого чи жіночого характеру, жодної професії, жодної соціальної групи, жодного французького краю, ні дитинства, ні старості, ні зрілого віку, ні політики, ні права, ні воєнного життя. Головне — історія людського життя, історія соціальних відносин, — не вигадані факти, а те, що скрізь відбувається».
У «Передмові» до «Людської комедії» автор пише: «Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства із тваринним світом» — все живе за єдиним законом: «кожний для себе».
Історичні межі творчості Оноре де Бальзака — це кінець Реставрації та, головним чином, період липневої монархії (1830—1848). Монархія Луї Орлеанського — це час панування буржуазії, фінансової аристократії в усіх сферах життя.
У «Людській комедії» Бальзак показав, як буржуазні відносини проникають скрізь, як об’єктом купівлі-продажу стають совість, людська гідність. Це історія соціальних характерів буржуазного суспільства, серед яких на перше місце поставлено нових «героїв» — банкіра, що знайшов художнє втілення в образі барона Нусінгена, героя цілої низки романів, та накопичувана — людини, що володіє величезними запасами золота.
«Етюди та звичаї приватного (провінційного, паризького, політичного, воєнного, сільського) життя», «Філософські епізоди», «Аналітичні етюди» — на такі три групи поділяється «Людська комедія». Для всіх дійових осіб цього твору спільним є жага до збагачення. Проблеми героїв — це фінансові афери, спекуляція, банкрутство, боротьба між нащадками за спадщину...
Гроші розпоряджаються долями людей (а дійових осіб у творі понад дві тисячі), їхнім життям, стають свідками їх ганьби.
Твір Бальзака є унікальним явищем в літературі, бо й до цього часу літературознавці ще не визначили остаточно, до якого жанру належить «Людська комедія» — чи то епопея, чи то цикл романів.
Ідея Бальзака має своїх послідовників. Це й Е. Золя з «Ругон-Маккара- ми», і Д. Голсуорсі з «Сагою про Форсайтів», і сучасні вітчизняні та зарубіжні автори.
Похожие сочинения
| 
