|
I. Герой повісті «Гобсек» — лихвар епохи Реставрації у Франції. (Природно обдарована людина, що деградує, перетворившись на напівавтомат, «людину- вексель».)
II. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспільстві. (Гобсек — мільйонер, лихвар, його життєвий девіз: «Золото — ось духовна сутність теперішнього суспільства».)
1. Риси характеру Гобсека:
— скнарість (накопичивши величезні багатства, відмовляє собі у найнеоб- хіднішому: помешкання, одяг, їжа — все в нього надзвичайно бідне);
— жорстокість (своїм клієнтам-жертвам він не йде на поступки, розпоряджаючись їхньою честю і навіть життям);
— егоїзм (своїми величезними багатствами він не хоче ділитися ні з ким, навіть радіє, коли помирає його двоюрідна онука).
2. «Батечко Гобсек» фактично грабує своїх підопічних, принижує їхню людську гідність. (Позичаючи людям гроші під великі відсотки, Гобсек разом із тим принижує їх морально, стає володарем їхньої долі.)
3. Критика Гобсеком буржуазного способу життя. (Герой критикує радощі буржуазного способу життя — гру в політику, карти, розпусту, обжерливість, пусті розмови про мистецтво. Це єдина риса Гобсека, до якої я ставлюсь позитивно.)
4. Гобсек — узагальнюючий образ лихваря, здирника. (Всю свою енергію, силу характеру, волю витрачає на накопичення багатства.)
5. Втрата Гобсеком через величезні матеріальні багатства справжніх, непересічних людських цінностей: чесності, людяності, щирості, душевної чистоти. (Така людина викликає у мене лише огиду.)
6. «Духовна смерть» Гобсека, що настала задовго до смерті фізичної. (Заради грошей він загубив людяність, повагу, загубив свою душу. Втратив більше, ніж знайшов і здобув.)
III. Смерть «золотого ідола». (Вмираючи, старий Гобсек вже ніяк не хотів розлучатися зі своїм багатством. Тяжко хворий, він не дозволив навіть комин розпалити, щоб зігрітися. І смерть його не викликає в мене співчуття до нього, а лише здивування: як людина могла впасти так низько, дійшовши до повного морального здичавіння.)
Похожие сочинения
| 
