|
І. Звернення до проблеми «маленької людини» російських письменників
0. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова (заклик Гоголя полюбити, пожаліти «маленьку людину» такою, яка вона є; прагнення Достоєвського побачити в ній особистість; пошук Чеховим винного не в суспільстві, а в самій людині).
П. Новий поворот старої теми.
1. Висміювання «маленької людини» (обертання сміху на трагедію, коли Чехов показує, що Черв’яков насолоджується приниженням; він умирає не від страху, а від того, що його позбавили насолоди принижування (генерал же йому пробачив); висновок Чехова: Черв’яков — це холопська натура).
2. Перетворення героя оповідання «Людина в футлярі» Бєлікова на обмеженого міщанина (страх перед справжнім життям і прагнення Бєлікова сховатися від нього; відмова собі у всіх радощах;отруєння життя не тільки собі, а й оточуючим; небезпека Бєлікова для суспільства: він душить усе живе).
3. Перетворення людини доктора Старцева на духовну потвору — Іонича (різноманітні інтереси, властиві інтеліґентній людині, на початку життєвого шляху молодого доктора Старцева; поступове втрачання всього людського, духовний занепад, замкнення у своєму світі, у якому найважливіше — гроші, карти і сита вечеря; руйнування обивательским середовищем усього кращого, що є в людині, якщо в самій людині немає внутрішнього усвідомлення протесту).
4. Відкриття Чеховим в своїх героях зла, яке породжує нове зло (холопи
народжують холопів);
5. Краса гарної людини («Боже мій, як багато в Росії гарних людей!»: герой оповідання «Стрибуха» доктор Димов, людина, яка живе для щастя
інших; вмирає, рятуючи чужу хвору дитину).
Ш. Людина не повинна бути «маленькою»!
Похожие сочинения
| 
