|
I. Зображення Панасом Мирним типових картин із життя селянства до реформи 1861 року і після неї. (У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний широко висвітлив соціальні відносини між людьми, передав нестримний потяг селянства до праці на землі й волі. Головна ідея твору звучала в алегоричній назві: воли — символічний образ уярмленого селянства — не «ревіли» б, якби було що їсти й пити.)
II. Контрастне розкриття характерів Чіпки та Грицька.
1. Чіпка і Грицько — вихідці з бідного селянства, сироти. (Чіпка зростав у злиднях, в умовах недоброзичливості і ворожнечі. Змалку довелося зазнати несправедливості, дізнатися, якою важкою працею дістається кусень хліба. Найближчим приятелем Чіпки в дитинстві був Грицько, теж сирота, виростав без батьківської підтримки. Змалку доглядав вівці і міг розраховувати лише на мізерну платню, що перепадала від сільської громади.)
2. Формування характерів Чіпки та Грицька в дитячі та юнацькі роки:
а) Тяжкі умови життя хлопців. (Небагато світлих днів було у Чіпчиному житті. Батька він не знав, а мати — змучена, забита горем жінка — весь час тяжко працювала. Однолітки не приймали хлопчика до гурту, насміхалися з нього, односельці сторонилися, навіть мати лаяла й била, зриваючи злість на синові за своє невдале заміжжя. Тому з дитинства Чіпка прагнув помсти. Грицько ж, який теж виростав у злиднях та матеріальних нестатках, мріє розбагатіти, стати господарем.)
б) Наймитування хлопців у діда Уласа. (Дід багато розповідав Грицькові та Чіпці про кріпацьку неволю, нещасливу долю кріпаків. Ці розповіді важким каменем лягали на душу Чіпки, примушували замислитись про кривду і неправду. На відміну від свого товариша, Грицько ніколи не замислювався над причинами людської недолі.)
в) Сміливість і рішучість Чіпки — боягузтво Грицька. (Сміливим і рішучим постає Чіпка під час придушення селянської непокори. Не вагаючись, він стає на захист діда Уласа, підбиває інших селян допомогти старому. А Грицько заховався, не прийшов на допомогу Чіпці, не захотів рятувати діда Уласа від карателів. Грицько зневажливо ставиться до катованих селян: «Важко парять бісових маштаків». Кріпаків вважає ледащими і злодіями.)
г) Чіпка — захисник народних інтересів: байдужість Грицька до людського горя, дрібновласницький егоїзм. (Чіпка дедалі частіше роздумує над особистою недолею, над всенародним лихом, шукає шляхи усунення соціальних коренів панівної несправедливості. Грицько ж байдужий до долі інших, егоїстичний, думає лише про себе і своє господарство.)
III. Чіпка — «пропаща сила», Грицько — хазяїн. (Горе, несправедливість, злочинні дії чиновників штовхають Чіпку, вчорашнього хлібороба, до грабіжництва, ламають йому життя. Він не може знайти справжніх шляхів боротьби проти кривдників, перетворюється на злочинця. Крива стежка бунтарства робить Чіпку «пропащою силою». Грицько, вирвавшись із злиднів, швидко перероджується. Він заздрісний власник, усе намагається використати для власного збагачення, байдужий до інших, корисливий, із неприхованим злорадством та зневагою ставиться до Чіпки).
Похожие сочинения
| 
