Природа і людство

І. Природа — колиска людства, втілення краси і добра.

П. Людина і природа — одне ціле.

1. Стосунки людей і природи (обожнення природи первинними людьми; з розвитком людства йде поступове навчання людей користуватися дарами і силами природи; але людство дійніло до знищення Хіросими і Нагасакі, до Чорнобильської катастрофи).

2. Оспівування щедрої краси природи у народних піснях, творах великих митців (в піснях: ясні зорі, тихі води, чисте поле, синє море; чарівні пейзажі Шинікіна, Левітана, Васильківського; українська природа в творах І. Франка («Захар Беркут»), М. Коцюбинського («Тіні забутих предків»), П. Тичини («Гаї шумлять»), В. Сосюри («Щоб сади шуміли»)).

3. Щедрі дари природи людям (ліси — легені планети: свіже цілюще повітря, будинки і меблі; поля годують хлібом; на луках пасуться тварини, що дають нам молоко, м’ясо, вовну; водоймишд годують людей рибою тощо).

4. Міцний зв’язок людини з природою (людина — частка природи, необхідність досягнення гармонії, злагоди людини з довкіллям).

5. Перетворення людьми природи на свою служницю (прагнення людей силою взяти скарби природи обертається лихом; електростанції на річках — хворіють річки, гине риба; штучні моря замулюються; вирубуються ліси; земля перетворюється на пустелю; перетворення угідь на «туристські» смітники, браконьєрське знищення тварин і риби).

6. Сенс життя людини (посади дерево, збудуй дім, вирости сина).

Ш. Люди, схаменіться! (від кожного з нас залежить майбутнє нашої планети).