|
Щастя. Тлумачний словник дає нам таке визначення ш;астя: це стан людини, який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого буття, повноті й усвідомленості життя, здійсненню свого людського призначення. А звідси випливає, ш;о у кожної людини воно різне, ш;о ш;астя є «мале» й «велике».
... Вівторок. Шість уроків. На чотирьох мене опитували. Славний, трудовий день для мене. Але не відчуваю втоми, тільки задоволення. Мене похвалили, я одержала «10» і «12». Що ж принесло мені задоволення і зробило ш;асливою? Праця. І став у нагоді вірш В. Грінченка «Троянда». Дівчина розповідає матері про те, ш;о вранці в садку зривала троянди і сколола свої руки. А краш;е, коли б троянда не мала шпичок, ш;об можна було зірвати, не колячи рук. І мати відповіла:
Ой доню! Все гарне на світі Дається не дурно людям!
А буває інакше. Прийшла зі школи, втомлена, чомусь засмучена, розбита. Підійшла матуся, приголубила, поцілувала. Мені так хороше, відчуваю себе цілком ш;асливою.
... Випускний вечір. Урочиста частина. Я вперше одержую документ про освіту. Я вперше танцюю до ранку, зустрічаю світанок. Я з друзями своїми, а хтось дивиться на мене закоханими очима, ш;ось промовляє несміливо, таємно... І я ридаю від ш;астя.
Оце і є мале ш;астя. А велике?
У невтомній творчій праці ми зможемо здобути людське ш;астя. В унісон цьому творчість Г. С. Сковороди. Роздумами про ш;астя людини й шляхи його досягнення вся його творчість. Читаючи його вірші, байки, доходиш висновку, ш;о спізнати шдстя, досягти його — означає дослухатися до голосу серця, жити в гармонії зі світом, з природою. Богом, людьми, бо тільки те приносить пласти, ш;о передбачено тобі «блаженною натурою».
Те, чого прагнеш, з тобою.
Воно, друже, — всередині тебе,
Якш;о задоволений долею, будеш спокійний.
Не той ш;асливий, хто бажає краш;ого,
А той, хто задоволений тим, чим володіє.
«Дізнайся, що називаю щасливим життям»
Читаючи твори Г. Сковороди, я погоджуюсь з теорією «сродної» праці, тобто улюбленої. Творча і улюблена праця — це ш;астя. Я погоджуюсь з тим, ш;о ш;астя «всередині» тебе: у твоєму чистому серці, у твоїй душі, ш;о живе за законами Божими і за велінням Божим. А тому — самовдосконалюйся! Але... шдс- ливий «той, хто задоволений тим, чим володіє...»
Як це? Може, я не глибоко мислю? Та це ж стояти на місці. Не самовдосконалюватись, не прагнути до краш;ого. Прагнути до краш;ого — це теж потяг до ш;астя. Лікар Платон Кречет (О. Корнійчук «Платон Кречет») готувався до майбутньої професії, наполегливо здобував знання. Ставши лікарем, підвищував свій фаховий рівень, любив свою працю, а ш;е мріяв продовжити життя людей, ш;об були здоровими, ш;асливими. Це благородна мета. І від цього був шдсливий. Мав улюблену працю і служив людям.
Отже, і 0. Корнійчук («Платон Кречет»), і Г. С. Сковорода стверджують думку про те, ш;о праця не з примусу, а за покликом серця дає моральне задоволення і ш;астя в житті, робить його цілеспрямованим.
Я хочу бути лікарем. Це моя мрія. І якш;о вона здійсниться, я буду ш;асли- вою. Бо це мій внутрішній голос, ш;о закликає чесно служити людям — продовжити життя людини, побороти передчасну старість.
На мою думку, найбільше ш;астя — відчувати, ш;о ти потрібен людям. Професія лікаря саме така.
Похожие сочинения
| 
