|
І. Висока оцінка роману О. Гончара «Собор» літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність).
П. Символічність образу собору в романі.
1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника — «поетичний реалізм», коли «в землю — корінь, віти — в небеса»; звідси романтична манера письма, символічність багатьох образів).
2. Собор в житті героїв роману — Миколи Баглая й Сльки (для Миколи собор — таємниця, яку не можна пізнати; для Сльки — блакитні планети дитинства).
3. Боротьба за собор (це боротьба за людські дупгі, вона вимагає від людей виявити свою сутність; байдужість до долі собору тих, хто перетворив його на склад, або мріє відкрити там кафе чи базар — це зубожіння душ людей; вони «не мають соборів в душі», висока моральність дій тих, хто здатен відстояти свою святиню, зокрема Миколи Баглая, образ якого наприкінці роману набуває біблійної масштабності).
4. Символічний зміст образу собору (собор — витвір «козацького зодчества», занедбаний у радянські часи; зараз він під наглядом реставраторів, його треба не тільки зберегти, але й відновити; чи вдасться це зробити? Собор символізує неперевершену красу національного мистецтва, силу гармонії і довершеність, в ньому — історична пам’ять народу; боротьба за його збереження — це боротьба за збереження чистоти людських душ).
Ш. «Бережіть собори своїх душ» (актуальність проблем, окреслених автором
роману, в наші дні; ці проблеми не вирішені ще й сьогодні).
Похожие сочинения
| 
