|
Стендаль (Анрі-Марі Бейль) — один з найвидатніших письменників Франції XIX сторіччя. Його роман «Червоне і чорне» є, без перебільшення, центральним як у творчості самого письменника, так і у тогочасній французькій літературі.
Події роману Стендаля відбуваються у Франції за часів доби Реставрації з її гострими соціальними суперечностями і класовим розшаруванням. І хоча провідну роль у сюжетному плані відіграє біографія Жульєна Сореля, головного героя роману, історію життя якого авторові підказала хроніка кримінальної справи, цей твір виходить далеко за біографічні межі лише однієї дійової особи, стає романом широкого соціально-психологічного зразка. «Хроніка XIX століття» — такий підзаголовок роману, що розглядає внутрішні стимули людини у зв’язку з конкретно-історичним часом.
Французька революція звільнила енергійних людей, людей, що прагнуть свободи та щастя. Нова буржуазія та стара аристократія, розбещений світ і політика, боротьба релігійних напрямів стали основною темою роману. Автор знайомить читача з побутом, звичками, соціально-моральною боротьбою у французькому суспільстві того часу. Дія роману разом з головним героєм переносить нас з убогої хатини сільського теслі до будинку мера провінційного міста Вер’єр, а далі до семінарії в Безансоні. Виховання дітей пана де Реналя змінюється на честолюбні ілюзії стати першим вікарієм, єпископом і завдяки цьому потрапити у вищий світ.
Через життя Жульєна Сореля проходить омріяний образ Наполеона, людини з низів, яка завдяки своєму розуму, сміливості стала імператором. Саме Наполеон поставив собі за мету звільнити країну від розбещених бездіяльних аристократів і відкрив дорогу талановитим, відважним, енергійним людям, які разом з ним створили нову Францію.
Але автор не погоджується з бездумним захопленням Жульєна Наполеоном, бо імператор припускався карколомних помилок: поразка під Ватерлоо, католицизм як державна релігія, відтворення аристократії, імператорського двору.
Таким чином, і головний герой роману, і його кумир, що кинули виклик державному устрою, зазнали поразки. І винна у цьому політична реакція, що суперечить демократичному розвитку, революції, яку придушила Реставрація.
Похожие сочинения
| 
