І. Україна — земля моїх дідів і прадідів (святі слова: Україна, батьківнщна, рідний край, рідна домівка).
П. Земля і культурна спадщина народу:
1. Культ землі в архаїчних культурах (в античній міфології ототожнення землі з Гестією — богинею священного вогнища; Антей — син Посейдо- на і Геї, залишався непереможним, поки торкався ногами землі).
2. Зв’язок життя, звичаїв, обрядів українського народу із сезонними роботами сільськогосподарського року (в народних піснях, прислів’ях, приказках відбито досвід взаємин селянина і землі — «Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся», «Не випускай землі з рук, бо діти тебе прокленуть»).
3. Відображення взаємин людини і землі у творах українських класиків (доля родини Івініки і Марійки — «Земля» О. Кобилянської; Маланки — «Раіа шог- ^ана» М. Коцюбинського; героїв новел та оповідань І. Франка, В. Стефаника, батьків О. Довженка — автобіографічна повість «Зачарована Десна» та інші. В них пошуки відповіді на питання «Чим є земля для селянина?»).
4. Земля — мірило людської значущості (народ шанував справжніх господарів і засуджував землевласників-глитаїв і шахраїв, таких як Пузир; заради землі Савка із «Землі» О. Кобилянської став братовбивцею).
5. Земля — мірило загальнолюдських цінностей (землероб-трудівник — справжній господар, що любить рідний край, земля надає йому духовної міцності, моральної стійкості, земля перевіряє людину на людяність).
Ш. Земля — найбільше багатство українського народу (боротьба за землю від часів міжусобиць князів, польських панів, фашистської навали; загибель землі у вогниш;і Чорнобиля; віра у майбутнє України, ш;о бере сили від животворяш;ої землі, від хліборобської праці.
Похожие сочинения
|