Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського «Вершники» - питання та відвовіді

I.      «Вершники» Ю. Яновського — роман про громадянську війну на Україні. (Ю. Яновського справедливо називають новатором в українській літерат}фі XX століття. Він — один із представників неоромантичної течії, мабуть, тому роман в новелах «Вершники» найменший за обсягом і найзмістовніший за тематикою роман про громадянську війну на Україні.)

II.     Жахливі сторінки історії України на сторінках роману «Вершники».

1. Своєрідність і оригінальність роману. («Вершники» — роман у новелах, кожна з яких є розповіддю про громадянську війну, про ті політичні

сили, які були в ті буремні роки. Те, що новели не пов’язані одним сю­жетом, дало змогу авторові сказати все, що було на серці і не відійти від історичної правди. Сказати те, що не міг сказати вголос.)

2.    Роман «Верщники» — це болючі роздуми митця про непростий час нащої

історії. (У своєму творі Ю. Яновський показує трагедію українського на­роду 20-х років XX століття, яка полягала в зміні родинних і народних цінностей заради якихось нових, невідомих, трагедію братовбивчої війни. Ця війна, наголощує автор, пройщла не лище територією України, а й по людських долях.)

3.    Політичні настрої у 20-ті роки XX століття — на сторінках роману «Верщ­

ники». (Роман «Верщники», відображаючи події громадянської війни в Україні, розкриває політичні платформи різних партій та їх ставлення до описуваних подій. Народ мусив орієнтуватися у політичних концепціях денікінців, петлюрівців, махновців, більщовиків. Це було непросто!)

III.     Роман «Верщники» Ю. Японського та його антивоєнна спрямованість. (Май­стерність і оригінальність роману «Верщники» в тому, що Ю. Яновський у стращні роки репресій і голодомору зумів написати його так, що одні читали буква в букву, а ішпі — між рядками. Бо хіба «революційні ідеали» переважи­ли терор і голод, епідемії, зруйновану промисловість і сільське господарство, що загальмувало розвиток нащої держави на десятиріччя, втрату загально­людських моральних принципів? У своєму щоденнику Ю. Яновський запи­сав: «...І думав я не тільки те, що писав у книжках». Тож читайте «Верщни­ки» і між рядками, якщо хочете зрозуміти Ю. Яновського.)