|
І. Василь Андрійович Симоненко — талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму).
П. Ідея неповторності людського «я» в творчості в. Симоненка.
1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне:
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя — єдина.
Мука твоя — єдина.
Очі твої — одні).
2. Заклик поета цінувати життя (впевненість в тому, що якість життя людини залежить тільки від неї; необхідно відповідально ставитися до життя, з’ясувати своє призначення й діяти згідно з ним, необхідно кожному творити свою долю самостійно; тільки висока мета, палка самовідданість гідні звання людини:
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!)
3. Правозахисний світогляд поета (ствердження поетом думки, що не ставлячи перед людиною високих цілей, ми обмежуємо її існування, задовольняємо чисто фізичні потреби, тим самим ми не поважаємо її, а це тяжке порушення її прав і гідності; призначення людини на Землі — сягнути найвищих висот духовності:
Бо ти на землі — людина.
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина.
Мука твоя — єдина.
Очі твої — одні).
Ш. В. Симоненко — символ незнищенності українського духу, символ правди і
сумління.
Похожие сочинения
| 
