4. Про розум, знання та переконання

Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів.

Притчі Соломона (гл. 23, ст.12) Упертість невігласів уб’є їх, а безпечність ду­рнів занапастить їх.

Притчі Соломона (гл. 1, ст.32) Кожній людині властиво помилятися, але ні­кому, крім дурнів, не властиво бути впертим у помилці.

Арістотель

Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

Сократ

Чому б ти не навчався, ти навчаєшся для себе.

Петроній

Книжки слід не прочитувати, але читати і пе­речитувати.

Пліній Молодший

Слід читати багато, але не багато що.

Пліній Молодший Найбільше багатство — розум.

Алі-ібн Абі- Таліб Є книжки, які треба тільки прочитати, є такі, котрі найкраще проковтнути, і лише деякі варто розжувати і перетравити.

Ф. Бекон

Знати багато мов — значить мати багато клю­чів до одного замка.

Вольтер

Книжки на злобу дня помирають разом із зло­боденністю.

Вольтер

Коли на світі з’являється справжній геній, то пізнати його можна вже хоча б по тому, що всі тупоголові поєднуються в боротьбі проти нього.

Д. Свіфт

Наука в розпутній людині є люта зброя чини­ти зло. Просвіта підносить одну доброчесну душу.

Д. Фонвізін

У людини є лише один тиран — невігластво.

В. Гюґо

Навчайтесь і читайте. Читайте книжки сер­йозні. Життя зробить усе інше.

Ф. Достоєвський

Логіка — це бог мислячих.

Л. Фейхтвангер

Гнучкість розуму може замінити красу.

Стендаль

Серед книжок, як і серед людей, можна потра­пити в гарне і погане товариство.

К. Гельвецій

Закони видано заради мудрих — не для того, аби вони не чинили зла, а для того, аби їм не чинили зла.