Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією «Мина Мазайло»)

Українізація України після революційних перетворень.

(Після повного утвердження радянської влади в Україні відбулося багато соці­альних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних установах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мовою, у школах навчання велося рідною мовою і т.п. Звичайно, важко переоцінити позитивні моменти цієї державної політики, але на місцях це явище дуже часто набувало неприродних, ненормальних форм. Сотні років українська мова принижувалася, заборонялася, і ось можновладці вирішили, що за рік-два можна все докорінно змінити. У зв’язку з цим виникло багато проблем, важко перебудовувалась людська свідомість, і про це писали свої тво­ри Остап Вишня, Микола Куліш та інші письменники.)

«Міщанство і українізація» в комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

1. Проблема «батьки і діти» в п’єсі. (Головний герой твору Мина Мазайло вважає, що всі негаразди у його житті пов’язані з неблагозвучним україн­ським прізвищем, яке в юності заважало йому зустрічатися з дівчатами, потім воно стало причиною неприємностей на роботі. Мина хоче змінити його на більш милозвучне російське, але син Мокій активно виступає про­ти цього рішення батька.)

1.     Боротьба сім’ї з Мокієм. (Мати, сестра та й тьотя Мотя з Курська виступи­ли на підтримку Мини. Вони солідарні з ним у його рішенні, аргументують його тим, що українське прізвище нівечить усім життя. Воно смішне, недо­луге і тому треба якнайшвидше позбутися його, тим більше, що і держава дозволяє своїм законом зробити це дуже швидко.)

2.     Підтримка Мокія дядьком Тарасом і Улею. (Дядько Тарас приїхав у Харків, де відбуваються події, із Києва зі своїми записами, якими доводить, що на Україні з діда-прадіда жили українці. Думали по-українському, говорили рідною мовою.

Уля, росіянка, яка не володіє мовою, не знає культури українського наро­ду, під впливом Мокія захопилася його ідеями. А рідні тітка, сестра, мати, батько не хочуть зрозуміти Мокія, вважають його нерозумним, адже він не бачить прямої вигоди у зміні прізвища для себе і своєї сім’ї.)

I.         Фінал п’єси і наслідки українізації для України. (П’єса закінчується і трагічно, і комічно одночасно: Мина Мазайло змінив прізвище на Мазєнін, але «за сис­тематичний і зловмисний опір українізації» Мину Мазайла-Мазєніна звільни­ли з посади. Здається, що процесу українізації ніщо не загрожує. Та пройде небагато часу — і все зміниться.

Дядько Тарас сказав важливі слова, які стали пророчими: «їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було ...Попереджаю!»

Ця пересторога вже нічого не могла змінити. Процес згортання українізації і нищення українців пішов. Ішли 30-і роки XX століття.)