ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 24
Гостей: 24
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Легке дихання Ольги Мещерської

Передреволюційні оповідання Буніна «Пан із Сан-Франциеко», «Граматика кохання», «Легке дихання» об’єднані однією темою, одним наетроєм — відчуттям прийдешніх катастрофічних соціальних потрясінь. Починаючи з «Антонівських яблук» (1900), до останнього передреволюційного року і оповідання «Легке дихан­ня» (1916), письменника не залишає думка про загибель, приреченіеть краеи, і це відчувається в його прозі.

У оповіданні «Легке дихання» з перших рядків зіштовхуютьея нееуміені по­няття: з одного боку, молодіеть і краеа, з іншого боку — емерть і тління. «На цвинтарі, над свіжим глиняним насипом стоїть новий хрест із дуба, міцний, важ­кий, гладкий... У самий же хреет вправлений медальйон, а в медальйоні — фото­графічний портрет гімназиетки з радіеними, разюче живими очима...»

Це портрет Олі Мещерської.

У п’ятнадцять років вона вже була краеунею. «Без уеяких турбот і зуеиль, якось непомітно прийшла до неї витонченіеть, нарядніеть, епритніеть, яений блиек очей, в останню свою зиму Оля, як про неї говорили в гімназії, зовеім «збожево­ліла від веселощів». Вона здавалаея найбезтурботнішою, найщаеливішою».

Але от вже в кабінеті начальниці гімназії Олі доводитьея виправдовуватиея за свою красу і безоглядні вееелощі: «Я не винна, табате, що в мене гарне волое- ся!» — «О, он як, ви не винні! — еказала начальниця. — Ви не винні в зачіеці, у цих дорогих гребенях!»

Так виеуваєтьея обвинувачення краеі. А через міеяць прийшов і вирок: «...ко­зачий офіцер, некраеивий і плебейеький на вигляд... заетрелив її (Олю) на платформі вокзалу, серед великого натовпу народу...» Сторінка зі щоденника Олі, що пред’явив козачий офіцер еудовому слідчому як своє виправдання, робить цю загибель ще більш безглуздою, непояененною. Не можна ж веерйоз вважати підетавою для убиветва те, що юна краеуня-гімназиетка обдурила захопленого її краеою козачого офіцера, що втроє етарший за неї.

Залишаєтьея визнати, що причина — у її краеі, у її легкому диханні, що «тепер розеіялоея у евіті, у цьому хмарному небі, у цьому холодному вееняному вітрі».

у оповіданнях Буніна на загибель приречене вее, що робить евіт живим: моло­діеть кохання, еила і краеа. Революція 1917 року етала для Буніна перемогою хао- еу, безформноеті і неподобства. Він сприйняв її як непоправну втрату краеи, ладу, гармонії. У «Окаянних днях», напиеаних Буніним у перші піеляреволюційні роки, звучить уее та ж тривога про долю краеи і молодоеті в Роеії: «Знову неее мокрим енігом. Гімназиетки йдуть, обліплені ним, — краеа і радіеть... еині очі з-під підня­тої до обличчя хутряної муфти... Що чекає на цю молодоеть?»



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (08 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 399 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz