ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 26
Гостей: 26
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Мої роздуми над віршем Б. Пастернака «Гамлет»

Великі вірші неможливо читати бездумно. Вони народжують складні асоціації, пробуджують і почуття, і думки.

Для мене справжнім відкриттям став вірш «Гамлет», який був написаний Б. Пастернаком у 1946 році і ввійшов в знаменитий роман «Доктор Живаго». У ро­мані він відкриває цикл віршів Юрія Живаго як програмний і багато чого розпо­відає про свого автора.

Насамперед, хто він? Не Гамлет, не Христос, не Живаго, навіть не Пастернак, а ліричний герой, ним створений, що увібрав у себе риси і Гамлета, і Христа, і Живаго, і Пастернака, а може, іще багатьох.

Поет писав про свого ліричного героя: «Цей герой повинен буде являти собою щось середнє між мною. Блоком, Єсеніним і Маяковським, і, коли я пишу вірші, я їх завжди пишу в зошит цій людині».

Таке узагальнення багато до чого зобов’язує. Ліричний герой Пастернака — спадкоємець найбільших досягнень світової культури. Це людина перед лицем вічності, людина, якій треба обрати шлях, може, найтрагічніший вибір: як і для чого жити? Яким бути?

Мимоволі пригадується лермонтовське «Вьіхожу один я на дорогу». У Пастер­нака — «Я вьішел на подмостки», на сцену, перед лицем вічності.

Вірш написаний у середині XX століття, але поет думає не тільки про сього­дення: його турбує і минуле, і майбутнє, він почуває себе Гамлетом, що вирішує «бути чи не бути», а якщо бути, то як не втратити себе, зберегти головне — особи­сту волю, волю думки, творчості, свої, незапозичені переконання, не впасти в фарисейство, не дозволити поглинути себе «сутінкам ночі». Він почуває відповіда­льність не тільки за себе — він відповідає за долі світу.

Ліричний герой Пастернака знає, що доля інтелігенції завжди була трагічною; він розуміє, що 1946 рік — не найкращий час для оптимізму. У цей час вийшов ряд постанов ЦК партії, які розгромили російську культуру, а сам Пастернак був змушений писати «у шухляду», позбавлений можливості друкуватися на батьків­щині. Адже не випадково «Доктор Живаго» з’явився в Італії, а не в Росії, а від Нобелівської премії поету довелося відмовитися.

«Бути знаменитим некрасиво», — вважав Пастернак, але і мовчати він не міг. «Гамлет» — прояв громадянської мужності, готовності вступити в єдиноборство з долею. Автор бачить у Гамлетові «не драму безхарактерності, але драму обов’язку і самозречення». «Гамлет» — драма високого жереба, заповіданого подвигу, довіре­ного призначення» — ця думка Пастернака пояснює твердість його моральних переконань, непохитність громадянської позиції.

Поет прекрасно розуміє, що «...продумано розпорядок дій і невідворотний кі­нець шляху». Він гірко зізнається собі: «Я один. Усе тоне в фарисействі...» і робить філософський висновок, який не втішає, бо гіркий: «Життя прожити — не поле перейти».

Звичайно, пастернаківська стилістика заворожує. Безліч епітетів, порівнянь, а особливо метафор, яскравих, оригінальних, які, з’явившись, відразу оживають, викликають глибоко особисті асоціації, змушують сприймати вірші як музику, як гармонію чудових звуків. «Гамлет» написаний інакше. Здається, що поет не хоче відволікати читача від головного — філософського змісту цього дивного вірша, від думок про сенс життя і творчості, про необхідність непохитно переносити і давати відсіч ударам долі.

Образотворчих засобів у вірші небагато, але вони такі виразні, що назавжди врізаються у свідомість, у пам’ять: «На меня наставлен сумрак ночи тьісячью би- ноклей на оси...» Це дійсно «живопис словом», зрима картина.

І геніальний заголовок — «Гамлет»... Він з’єднує сторіччя; зближує з великим Шекспіром; підкреслює, що людство не вирішило «вічних» проблем, і їх доведеть­ся вирішувати кожному новому поколінню; переконує в нерозривності епох, їх культури.

Це, напевно, властивість справжньої поезії — пробуджувати і почуття, і думки, викликати гордість за те, що ти теж людина і тобі доступні висоти людського духу. Поет допомагає нам піднятися на ці висоти, розкриває неосяжні духовні можли­вості людини, веде нас за собою, відкриває нові обрії.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (08 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 464 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz