Нетрадиційність ранньої поезії І. Драча

I.      Рання поезія І. Драча — неетримне буяння почуттів і барв (умовніеть, аеоціа-

тивніеть поетичних образів, наприклад: чорний лев з радіо — «Левиний етюд»;

літаючі над Парижем українеькі коні — «Ніж у Сонці»).

II.     Іван Драч — предетавник покоління пііетдееятників.

1.     Головні гаела митців того чаеу (звеличення миетецтва як вищого подвигу духу, насамперед громадянського; розкутість творчого мислення; оновлен­ня форм, усієї образної системи вірша).

2.     Порівняння творчості І. Драча і Є. Євтушенка (Драч не сприймав «ледачу простоту», Євтушенко — «тележньїй стиль», «тележньїй интеллект»; для обох символом сучасності, прогресу була ракета).

3.     Оспівування наукових досягнень учених («Балада ДНК» — дезоксирибону­клеїнової кислоти: сміливий виклик тогочасному захопленню наукою, по­передження про небезпеку для майбутніх поколінь).

4.     Краса й неповторне розмаїття творів Драча (нерозривне поєднання життя і поезії, праці і краси — «Балада про Сар’янів і Ван Гогів»; неповторна мело­дія народних мотивів — «Балада про жайворонків»).

III.      Безсмертя душі талановитого поета, що живе у віршах.