Образ Грегора Замзи як гротескний літературний «автопортрет» Франца Кафки

I.      Новаторство Франца Кафки у царині художньої прози. (Франц Кафка першим з європейських письменників XX століття широко використовував багатознач­ні символічні та алегоричні образи, що давало йому можливість із великою силою увиразнювати трагізм людської долі, розкрити кризу суспільства, його бездуховність, егоїзм, зневажання людської особистості.)

II.     Новела «Перевтілення» — це спроба письменника розкрити перед світом своє бачення природи людини. (Франц Кафка у новелі «Перевтілення» через свого героя показав себе. Письменник виріс у сім’ї, де батько мав найвіддаленіші поняття про педагогіку. Спілкування з дітьми відбувалося тільки у формі нака­зу чи насмішки. Батько не сприймав своїх дітей, особливо єдиного сина Фра­нца, як особистість. Постійні приниження його гідності перетворили франца на замкнутого, відлюдькуватого, закомплексованого чоловіка.)

1.     Роль родинного виховання у розвитку Франца Кафки як особистості.

2.     Підсвідомий пошук нещастя й певна схильність до саморуйнування у харак­тері Франца Кафки. (Батько завжди був грубим у стосунках з Францом Каф- кою, у спілкуванні з сином завжди виступав з позиції сили, це призвело до того, що у письменника з дитинства розвинулася низька самооцінка. Він не любив свій високий зріст, погано пошитий одяг, обличчя. Найпотаємнішою його мрією було оселитися в кімнаті, куди б ніхто ніколи не заходив, і писати.

Такий душевний стан письменника розвинув у ньому песимізм і фаталізм. Будь-яку подію у своєму житті він сприймав як ще один крок до фатальної розв’язки. Передчуття нещастя, пошук його у кожній події приводило до руйнування людської природи митця.)

3.     Грегор Замза — літературний портрет Франца Кафки. (Франц Кафка свідо­мо чи підсвідомо в образі Грегора Замзи втілив свій портрет. Герой нове­ли — добра, порядна, розумна людина — натурально перетворюється на комаху, бо до цього перетворення жив як комаха. Не подобалася робота, а він працював, бо треба віддавати батькові борги; не поважав шефа, а пови­нен був хилити перед ним голову; страждав від самотності, а після роботи сидів сам у кімнаті. Запрограмований раз і назавжди тільки на нудну без­перспективну роботу, він і в людській подобі був уже комахою.)

III.     Перетворення людини на комаху — єдино можливий результат того життя, яке вів герой. (Якщо людина не любить себе, не думає про свій розвиток як особи­стості, перестає мріяти і боятися змін, тоді вона справді втрачає людську подо­бу, руйнує свою душу. У своєму щоденнику франц Кафка часто описує свої почуття, і в кожному рядочку звучать туга, сум за чимось нездійсненним. Він характеризує себе як нездару, невігласа, якого ніхто не любить, який ні на що не здатний. Невпевненість у собі, намагання уникнути чужих поглядів, страх перед оцінкою здібностей — цими рисами свого характеру Франц Кафка наді­ляє і героя «Перевтілення».

Людина втрачає повагу до себе, перестає розвиватися як особистість, а зна­чить, неминуче перетвориться на тварину.)