Олесь Гончар — на відстані серця (І. Драч).
(Без Олеся Гончара неможливо уявити не тільки нашу літературу, а й усю національну культуру, адже уже кілька поколінь живуть у світлі його ясного
Світло і добро у творах Гончара. (Твори Олеся Гончара наповнені добром, світлом. Добрий, людяний хист його особистої вдачі сильно вибивається на поверхню усіх творів Гончара. Звичайно, у полі його зору залишаються і темні, жорстокі, брутальні прояви життя, але він охочіше звертає увагу на доброту, приязнь своїх героїв.)
1. «Прапороносці» — роман-трилогія без негативних героїв. (Після виходу трилогії О. Гончара часто стали називати Прапороносцем, адже він був митцем, що йшов попереду колони, ніколи не ховався за спини своїх товаришів по перу. Таким він був і на фронті.
Звичайно, там, на фронті, воювали різні люди. Вони всі хотіли вижити, боялися смерті. Та вони перемагали цей страх і йшли у бій, щоб захистити батьківщину від ворога.)
2. Степовий дух у творах О. Гончара. (Якось у статті до журналу «Вокруг света» Олесь Гончар написав, що степи для українців — це не просто географічні поняття. «Вони були протягом століть ареною нашої національної історії; тут гартувалася мужність нашого народу, зросла його слава, вирішувалось його майбутнє.» Із дилогії «Таврія» та «Перекоп», роману «Тронка» віє напоєним на травах вільним степовим духом.)
3. «Чи так ти живеш на світі. Людино?»
Це питання звучить у кожному творі Олеся Гончара. Герої творів — «Циклон», «Бригантина», «Берег любові», «Собор» та ін. постійно відповідають на нього своїми роздумами, вчинками, способом життя.
III. «Талановита людина — це завжди особистість». (Євген Гуцало).
Талант може розквітнути лише тоді, коли митець вірно служить правді життя і правді мистецтва. Творчість О. Гончара є яскравим прикладом на підтвердження цих слів. Вона ніби стоїть на сторожі нашої культури, а все низьке і підле, що присмоктується до культури нашого народу, змушене озиратися і гальмувати свою войовничу агресивність.
Похожие сочинения
|