«Арфами, арфами...» аналіз вірша (П. ТИЧИНА)

«Арфами, арфами...»

Вірш П. Тичини «Арфами, арфами...» увійшов у збірку «Сонячні кларнети», яка була надрукована 1914 року. Твір був створений під враженням від прочита­ної поезії М. Вороного «Блакитна Панна».

Вид лірики: пейзажна.

Жанр твору: ліричний вірш.

Провідний мотив твору. Вірш «Арфами, арфами...» — це гімн весні як симво­лу любові, життя й натхнення.

Композиція твору. У поезії «Арфами, арфами...» всього чотири строфи. У пер­шій строфі поет зобразив прихід весни; у другій — картину хмар-дум, якими вкри­вається небо; у третій строфі автор милується весною, що дзвенить потічками й спі­вом жайворонка; в останній строфі розкривається піднесений душевний стан лі­ричного героя, який звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні.

Образи твору. Ліричний герой сприймає світ оптимістично. Він очікує від життя чогось нового, радісного, незнайомого. Звертаючись до коханої, ліричний герой просить її відкрити своє серце весні. Центральним образом-символом є весна, змалюванню якої підпорядковано всі інші образи, в тому числі й образи- пейзажі та звукові образи, створені виразними алітераціями на р—л—с та асонан­сами на а—о—и. Цей вірш передає і дзвін струмочків, і шум вітру та перших лис­точків. Весна голосна, сповнена звуків і пахощів. Це підкреслює використання мовних засобів.

Мовні засоби твору. У творі «Арфами, арфами...» поет використав такі худож­ні засоби:

епітети («плач перламутровий», «золоті, голосні, самодзвонні арфи», «весна запашна, закосичена») допомагають не тільки побачити, але й почуги звуки вес­ни. Не випадково цей прийом названо кларнетизмом;

метафори («йде весна», «думами, думами переповнилась блакить», «налита щастям») передають емоційний настрій ліричного героя — він у захваті від весни;

повтори («арфами, арфами», «буде бій, сміх буде, плач буде», «стану я, гляну я») не випадкові, вони спрямовані у майбутнє («буде»);

пестливі слова: поточки, дзвіночки, любая, милая;

неологізми: ніжнотонні, самодзвонними;

порівняння («думами, наче море кораблями») передають усе багатство емоцій, їх різноманітність.

Версифікація твору. Вид римування: перехресне.

Ритм і розмір вірша: вірш написано хореєм із пірихієм, який часом допускає свідому перебивку ритму, що передає живі ритми весни, своєрідну музику.

Арфами,арфами —

Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними:

Йде весна Запашна,

Квітами-перлами закосичена.

Вірш «Арфами, арфами...» наповнений музикою, кольорами. Звуки весни ав­тор порівнює зі звуками арфи, а сама весна йому здається то ніжною дівчиною, то боєм нового зі старим, що вже віджило, то сміхом, то плачем «перламутровим». Твір наповнений особливо світлими тонами й оптимістичними ритмами. Автор закликає радіти весні як символу життя, відновлення, молодості й краси. У вірші звучить захоплення весною і красою життя.