ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Переосмислення Василем Стусом історії України (за твором «За літописом Самовидця»)

З давніх-давен у народі існує легенда про те, як Бог народам землі роздавав. Комусь дісталися гори, комусь долини, комусь тайга і болота, а хтось повинен був жити на віддалених островах. Розійшлися всі. Сів Бог відпочити і раптом у куто­чку зали побачив дивної краси дівчину. Гірко плакала красуня, бо запізнилася і не отримала дарунку. То була Україна. Пожалів її Бог і дав шматочок раю: широкі привільні поля, повноводі спокійні ріки, густі ліси. Живи, Україно, радуйся, учи своїх дітей любити землю, благословляти Бога за дарунок. Але

Украдене сонце зизить схарапудженим оком.

Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа.

За хмарою хмари. За димом пожарищ — високо Зоріє на пустку усмерть сполотніле божа.

Нема згоди між еинами України, вони «стинаються в Герці», не можуть поді­лити землю і владу, кличуть ворогів на допомогу: «...той з ордами ходить, а той накликає Москву». Перетворили рай земний на руїну, і лежить мати-Україна, «роз­кинула руки в рову».

Василь Стус у вірші «За літописом Самовидця» творчо переосмислює історію України. Він жодним словом не обмовляється про лицарство козаків, про їхні перемоги, про боротьбу з ворогами. Про це ми прочитаємо в інших книгах. Ва- еиль Стус розповідає про братовбивство, про те, що так Україну не карав «і лях- буеурмен-бузувір», як карають її рідні діти.

У Тяемину тісно од трупу козацького й крови,

І Буг почорнілий загачено тілом людським.

Бодай ви пропали, синочки, були б ви здорові У пеклі запеклім, у райському раї страшнім.

Перетворили еини Божий дарунок — рай райеький — на запекле пекло, і не буде їм щастя і добра. Пророчо звучать слова:

Паси з вас наріжуть, натягнуть на гузна вам палі І крови наточать — упийтесь кривавим вином.

Боролися сини за волю України, але розпливалаеь у віках, ставала маревом, нездійененніетю їхня мрія. «А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі», — три рази повторює ці елова поет, і звучать вони чи то луною, чи то рефреном, чи то криком уелід.

Багато років промайнуло з тих часів, але період Руїни так і не минув. Ті рани, вважає поет, так і не загоїлиея, не затяглися, до нашого часу «куріє Руїна, крива­вим збігає потоком, а сонце татарське стожальне разить наповал».

Ми живемо уже в XXI етолітті, але вірш Ваеиля Стуса актуальний і дотепер. Як назве історія нашу сучасність? Без війни, без ворогів, без ляхів-буеурменів-бузуві- рів знову сини знущаються з України, розорюють її землю. Невже й еправді істо­рія рухається не лінійно, а по епіралі? Чому ж еаме історія України закручує ту спіраль так туго? Невже нема рецептів, щоб виробити ліки проти людської дурос­ті? Як багато питань — і жодної відповіді. А шукати їх, мабуть, треба у творах таких поетів, як Ваеиль Стуе.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (04 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 444 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz