Що таке щастя? І чи Е ВОНО?

Якщо зуміти знайти відповідь на питання про те, що таке щастя, то друге питання відпаде саме собою — виходить, воно є. Але справа в тому, що універса­льного визначення щастю, яке б задовольняло кожного, не існує.

«Щастя — це коли тебе розуміють», — стверджував нещасливо закоханий шко­ляр у прекрасному фільмі «Доживемо до понеділка». «Щастя — це коли ранком хочеться йти на роботу, а ввечері з радістю повертатися додому», — так стверджу­ють ті, хто любить свою роботу і родину. Розхожих визначень щастя багато. Є, напевно, і у філософії яке-небудь дуже розумне і дуже нудне визначення. Не знаю і, чесно сказати, не хочу знати.

Моє визначення щастя просте: щастя в тому, щоб жити на цьому світі. Нехай це життя складається не з одних радощів і задоволень, нехай будуть важкі дні. Адже яке щастя відчуваєш, коли всі труднощі залишаються позаду! Нехай не зав­жди буває весело, іноді доводиться і посумувати. Краще, звичайно, щоб сум був світлий. «Мне грустно и легко, печаль моя светла», — написав О. С. Пушкін, і в цих словах, я думаю, він передав усе відчуття щастя.

На жаль, про цінності життя, про щастя жити людина задумується найчастіше лише тоді, коли трапляється трагедія, коли їй або близькій людині загрожує смер­тельна небезпека. Те, що життя — найдорожче, що подарував нам Господь, най­цінніше, що є в кожної людини, треба усвідомлювати постійно і щогодини. Мене цьому вчить життя моєї рідної бабусі, яка двічі побувала, як вона говорить, «там», а доля була милостива і повернула її «сюди», щоб жити з нами. Поруч з нею ми всі навчилися цінувати життя: щасливі, що бачимо сонце, відчуваємо тепло рідних людей і друзів, чуємо рідні з дитинства пісні, працюємо, вчимося, живемо дуже дружно.

я знаходжу щастя ще й у тому, що вчуся в школі охоче і без проблем, не засмучуючи батьків і вчителів. Це ж велике щастя — провести шкільні роки так, щоб щоранку прагнути швидше прибігти в школу, порадіти удачі подруги, тому, що сьогодні буде наш улюблений предмет — історія, і що вчитель наприкінці уроку обов’язково розповість що-небудь особливо цікаве, про що не прочитаєш у жодному підручнику. Та хіба про все розповіси! Хто-небудь може посміятися над моїми міркуваннями: мовляв, її щастя складається з таких дріб’язків.

Так, суть життя для мене в тому, щоб дорожити кожною відпущеною мені хвилиною життя, прагнути щодня робити хоч манюсіньке добро, любити близь­ких, відчувати їхню любов і не бажати нікому зла. Прокинутися ранком — і відчу­вати щастя просто тому, що світить сонце, що небо блакитне, а трава зелена. Якщо мені пощастить так жити — це буде самим справжнім щастям.