ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 21
Гостей: 21
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Сповідально-поетична стильова тональність кіноповісті 0. Довженка «Зачарована Десна»

I.      Зачарована Десна» О. Довженка — твір автобіографічний. (Письменник у цьо­му творі розповідає про своє дитинство, пригадує веселі й сумні, сонячні й похмурі, приємні й неприємні сторінки тих далеких років, осяяних світлом родинного вогнища, першими враженнями від спілкування з природою, одно­сельцями.)

II.     Роль спогадів у визначально-ліричній тональності кіноповісті.

1.     Бажання письменника розгадати природу спогадів. (На початку твору автор намагається розгадати природу спогадів, які з часом все більше і більше тривожать душу. «Що викликає їх? Довгі роки розлуки з землею батьків, чи то вже так положено людині, що приходить час, коли вивчені в давно минулому дитинстві байки й молитви виринають у пам’яті і заполоняють всю її оселю, де б не стояла вона».)

2.     Роль образу оповідача — маленького хлопчика Сашка. (Ведучи оповідь від імені дитини, автор має змогу передати найщиріші почуття, вагання, сум­ніви, захоплення, страхи дитини, яка безпосередніше, ніж доросла людина, реагує на все, що її оточує. Дід Семен бачиться Сашкові Богом» «в старих срібнофольгових шатах», святі угодники є близькими і зрозумілими, стара хата ввижається печерицею.)

3.     Авторське ставлення до героїв. (О. Довженко майстерно поєднує дитячі роз­повіді і короткі коментарі, висновки дорослої людини. Голос автора та го­лос оповідача переплітаються, доповнюють один одного. Завдяки цьому ми сприймаємо події, героїв очима дитини і зрілої людини, яка усім, чого досягла в житті, завдячує першим урокам духовності в далекому дитинстві. Автор з тонким гумором і ліризмом ставиться до своїх героїв. З синівською любов’ю згадує батька: «Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий... Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість».

Так само лірично, з великою повагою, любов’ю змальовано діда Семена, мудрого й доброго чоловіка.)

4.     Роль ліричних відступів у творенні сповідальної інтонації повісті. (Велике значення у творенні сповідальної інтонації повісті має мова твору, її ритмо­мелодика. Речитативом звучать слова прадіда Тараса: «Цить, Сашко, не плач... не плач, дурачок. Приклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші». Навіть прокльони баби Марусини нагадують пісенну мелодію.)

III.     Пафосна піднесеність твору. (Про що б не говорив автор, за кожним рядком відчувається пафосне піднесення. Особливо це помітно в кінці твору, де Дов­женко звертається до незайманої дівиці — Десни як символу нескінченності життя, гармонійності людини з природою, працелюбності і творчості.)



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (04 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 417 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz