Борис Пастернак — один із кращих поетів Росії XX століття (представник поезії «срібного віку»; член футуристичної групи «Центрифуга»; найосвіченіший поет свого часу — знав чотири мови; чудовий піаніст).
II. Поетичний світ Б. Пастернака.
1. Пафос молодого поета (неприборкане, шалене захоплення від життя, хаос запахів, барв, звучань і почуттів у перших віршах поета, близькість творчості раннього Пастернака до нових течій у поезії; перевантаженість ранніх віршів образами, метафорами; складність сприймання ранньої лірики поета; збірка «Сестра моя — жизнь»).
2. Поет зі своєю темою (в час, коли черговими були теми будівництва соціалізму, писав про природу, любов, поезію, диво людського існування).
3. Творчість зрілого Б. Пастернака (лаконічність, стрункість віршів, сила і ясність; збірка «Второе рождение»).
4. Природа в ліриці Б. Пастернака (сприйняття природи як подій власного життя; «Снова весна», «Стога»; олюднення пейзажу, вірш «Боли земли»).
5. Тема самовідданості в творчості поета (лейтмотив циклу віршів у 50-ті роки «цель творчества — самоотдача, а не шумиха, не успех»).
6. Стиль пізнього Б. Пастернака (особлива ясність, виразність, просвітлення, прагнення зрозуміти й осмислити незбагненні протиріччя життя; повнота життя у всіх його проявах; «Во всем мне хочется дойти до самой сути»; цикл «Переделкино»).
III. Поезія Б. Пастернака пробуджує любов до життя.
Похожие сочинения
|