Учитель у пам’яті моїй

Усі стежки — від шкільного порога. Початок усіх професій — у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств світу — у нього, шкільного наставника.

Це ж бо він, учитель, повів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів шкільних предметів, а й найскладні­шої з наук — бути людиною. Тому стільки глибоких почуттів у словах «учителю мій», які промовляють люди різного віку й життєвого досвіду в усіх куточках світу. Саме до вчителя спрямовані найкращі слова подяки за те, що він робить для дітей, для справи виховання. Поет І. Драч влучно відзначив:

Нема лихішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи.

Де нерви паляться, мов хмиз сухий.

Де серце рветься в клекоті і в Чаді,

Але нема щасливішої долі.

Коли Людина з рук твоїх. Людино,

Іде у світ, на краплю світ людніє.

Це справді благородна мета — сьогодні працювати для майбутнього, сіяти зер­на доброго, світлого, щоб зійшли вони в душах молодого покоління. Справжній учитель не байдужий до долі своїх вихованців, він радіє і переживає за них, у разі необхідності підкаже й допоможе. Турботи й надії вчителів світу звучать у Молитві вчителя, яку написала педагог із Чилі. Вчителі Землі однаково прагнуть, щоб мо­лодь була сильною, розумною, винахідливою. Прикладом самовідданого служіння дітям є Песталоцці й Сковорода, Корчак і Сухомлинський та багато інших відо­мих світові й знаних тільки в маленьких школах учителів.

Я вважаю себе щасливою людиною, бо на життєвому шляху мені зустрілися талановиті вчителі, справжні майстри своєї справи.

Такі звичайні, здавалось би, люди, вчителі, назавжди запам’ятовуються.

Учитель... Яке звичне і яке містке це слово! Той, хто навчає, хто збагачує розум і душу молодої людини, хто відкриває перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих моральних цінностей. І якщо тобі в житті пощастило, і ти зустрів справжнього вчителя, твоє життя буде прожите недаремно. Частинка його серця, його самого буде в твоєму житті вічно світити й допомагати вижити в найскрутні- ші часи. Промайнуть роки, але пам’ять повертатиме нас до найкращої пори жит­тя — шкільної.

І це завдяки вам, дорогі вчителі.