ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

ЖИПЕВе і творче кредо Ліни Костенко

Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь націо­нальне прозирати вселюдське.

В. Брюховецький

Ліна Костенко ніколи не дивилася на історію як на іконостас. Історія для поете­си завади є чинником, що допомагає пізнати істину. Це ключ до розуміння сучас­ного. Її не можна змінити, трагічні помилки минулого не можна виправити, як не може людина заново пройти свій життєвий шлях.

У своїх творах Ліна Костенко ставить проблему обов’язку митця перед історі­єю, перед своїм народом, перед Богом, який подарував людині талант. У всі часи талановитий майстер стоїть перед вибором: залежати від милості владик, зігнору­вати дарунок Бога чи йти своїм шляхом, надівши терновий вінок. Митець, що проміняв свій духовний ідеал на примарні блага і розкоші, втрачає талант, приче­тність до роду, племені, вітчизни.

Ліна Костенко у далекі 60-ті обрала собі добровільне мовчання на довгі шістна­дцять років. Задушлива атмосфера суспільного життя вимагала від митця конфор­мізму. Поетеса протистояла йому, порушуючи численні табу, підтримуючи диси­дентів, друкуючи волелюбні твори в закордонних виданнях. Яскравий талант поетеси, її незалежна вдача стояли кісткою в горлі у різних чиновників, але вона

 

захищала своє право бути самою собою, не давала цензорам і редакторам спотво­рювати свої твори, щоб не дійшли вони до читача покаліченими. Але мовчання поетеси було красномовнішим за слова. Вона вважає, що справжній поет повинен гордо нести свій хрест, бути свідомим свого високого призначення, не йти на компроміс, не приймати суєти і пристосуванства. Світ не повинен упіймати мит­ця, адже змови з власною совістю, половинчатість руйнують талант. Світ нетану­чих скульптур можуть створити тільки незламні.

У драмі «Сніг у Флоренції» Ліна Костенко показала трагедію талановитого скульптора Рустичі, який колись був гордий, вільнолюбний, натхненний любов’ю до прекрас­ного, коханням до красуні Маріели. Але перед ним постала дилема: «Одне із двох — або люби свободу, або залеж від милості владик». Він обрав друге, і його мистецький хист був змарнований. Рустичі переступає через найближчих людей, відмовляється від кохання, а як наслідок — вигнання, втрата горіння, натхнення й одержимості.

Зробив камею, королю присвячену.

Фігурку для алеї Фонтенбло.

Так, тутті-фрутті, всяку всячину, на щось велике часу не було.

Він витратив свій хист на «риштовання біля порожнечі», на забаганки сильних світу цього і помирає в гіркій самотині, в покаянні, згадуючи великого Мікелан- джело, якого не зламали ні папи, ні тирани, ні кардинали. («А дух його нікому не під влад єн, його талант покірний лиш йому».)

Для Ліни Костенко завжди мала значення євангельська мудрість: «Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя...» Вона продовжує творити і жодним рядком не зраджує свого мистецького таланту.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (04 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 390 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2021
Хостинг от uCoz