— Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі?
— Шановний Мюнхгаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні?
— Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури?
...Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь.
Ну зовсім, як Дмитро або Олег, ш;о грають біля дошки цю роль, перевтілюючись у славетного барона. Вони переказують найулюбленіший епізод і відбиваються від безлічі запитань шаленіючих п’ятикласників.
— Так я ж найсильніша (найспритніша, найвинахідливіша, найрозумніша) людина на землі! — «барони Мюнхгаузени» не віддають позицій і йдуть зі сцени під оплески з «відмінно з плюсом» у ш;оденнику.
Вражає, ш;о ніхто з класу, навіть ознайомившись із передмовою до видання «Пригод барона Мюнхгаузена» і знаючи, ш;о сучасники брали під сумнів історії барона, не наважився назвати його звичайнісіньким брехуном. Чудово виконуючи ролі Мюнхгаузена і слухачів-співрозмовників, мої однокласники, які стільки вже наслухались про відкриття всіляких див, відразу ж приймають правила гри!
Я вважаю, баронові було б приємно почути своїх захисників:
— Він не бреше, він вигадує!
-Це 5* І ЦІЛКОМ безкорисливо, а людям смішно й розважає!
— У Мюнхгаузена просто добре розвинена фантазія!
А Світлана, ш;о теж напросилася на роль барона, відповідаючи на якесь дуже прискіпливе запитання, гідно вийшла із скрути:
— Все може бути, бо в такий час, коли війна й тяжке становиш;е, людина мобілізує усі сили.
...Може, перші неймовірні історії барон Мюнхгаузен і почав розповідати саме тоді, у російсько-турецьку кампанію, коли не вистачало куль — так хоч шомполом стріляй, коли дуже хотілося свіжого м’яса, а про компот забули й думати, коли, втомлений, засинав, де стояв, і дійсно міг не почути, як розтанув сніг, ш;о вкривав цілком дзвінницю. Може, тоді його розповіді про пригоди були теж свого роду зброєю, ш;о підносила настрій, давала змогу повірити в себе, у надзвичайні власні сили й здібності, нарешті — вижити.
Взагалі, людям завжди потрібний добрий настрій та почуття гумору, тому так гарно, ш;о серед нас трапляються диваки й фантазери, а насправді — най- сильніші, найрозумніші, найправдивіші на землі люди!
Похожие сочинения
|