|
Я люблю у вихідний гуляти в лісі. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія — побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому ш;о боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром,кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик мав темніший колір, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у сметану. Яке шдстя охопило мене! Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від кожного різкого руху білочки. А маленькі оченята, наче дві горошинки, з довірою дивилися на мене. Я раділа, дивлячись на білочку!
Наступного вихідного дня я знову прийду до лісу і сподіваюсь, що знову зустріну там мою знайому білочку.
Похожие сочинения
| 
