|
До славної сторінки в історії нашої країни — боротьби українського народу проти шляхетської Польш;і за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші «Гомін, гомін по діброві».
Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках:
Гомін, гомін по діброві,
А над полем все заграви...
Пожовтіли буйні трави.
Наче сама природа: поле, вітер, діброва — доносить-довіває нам подробиці давно минулих подій, які відбувалися на цій землі.
У вірші звучить звертання-заклик Богдана Хмельницького до козаків, яких він любовно і по-дружньому називає «хлопцями», згуртувати свої сили, одностайно виступити проти ворога за рідну неньку-Україну, ш;о, мов квітка, в’яне від шляхетської наруги і сваволі.
Згадка про Жовті Води повертає читачів до тих давніх часів, коли козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким вш;ент розгромило польсько-шляхетське військо біля річки Жовті Води. Шляхта розбита, вона, тікаючи, «топче дикі терни, загубивши шлях додому».
Природа у вірші є ніби учасником змальованих подій, вона поділяє з людьми радість перемоги і сумує за загиблими:
Сива чайка з-під тучи і грому
Пролетіла над ш;астям моїм.
Похожие сочинения
| 
