ДІК СЕНД — ПРИВАБЛИВИЙ ОБРАЗ У РОМАНІ Ж. БЕРНА «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»

I   варіант

Майстер пригодницького роману Жуль Верн подарував нам бага­то захоплюючих творів.

Читачі на сторінках його книг вирушають у турне в далекі краї­ни. Люди, флора й фауна Африки й Америки легко пізнаються на цьому шляху. У романі «П’ятнадцятирічний капітан» якраз і опи­сується така мандрівка.

Герої твору, вирушаючи на кораблі «Пілігрим» до Америки, потрапляють у вир пригод. Дік Сенд — головний герой роману. Цей п’ятнадцятирічний сирота виріс на кораблі. Кмітливість, наполег­ливість, мужність зробили його героєм, юним капітаном.

Через всі випробування хлопець пройшов гідно, помстився зрад­никові Гаррісу, врятував своїх супутників. Герої стали однією сім’єю, труднощі їх тільки зблизили. Не обійшлося на шляху і без ворогів: работоргівці Негору і Гарріс бажали збагатіти, продавши людей у рабство. За це вони були покарані. Бо фортуна завжди на боці доб­рих і чесних людей. Герої роману Ж. Берна «П’ятнадцятирічний капітан» вчать гідно долати труднощі, вірити в успіх і жити в ім’я добра й справедливості.

II     варіант

Жуль Верн — один із моїх найулюбленіших письменників. У творах французького класика науково-фантастичної та пригодниць­кої літератури мене приваблює не тільки захопливі пригоди голов­них героїв, а й їх уміння протистояти життєвим негараздам. Особ­ливо вразив мене герой на ім’я Дік Сенд, якого всі поважно назива­ли п’ятнадцятирічним капітаном.

Насправді, коли шхуна-бриг «Пілігрим» вирушила для полю­вання на китів у південних морях, Діку Сенд виповнилося лише п’ятнадцять років, проте він вже мав багатий життєвий досвід.

Цікаво, що колись і сам Жуль Верн мріяв про морські подорожі. Відомий навіть такий факт: коли майбутньому письменнику випов­нилося дванадцять років, він, одягшись юнгою, пробрався на шху­ну «Коралі», що мала відпливати до Індії.

Хлопець вже уявляв неосяжні простори Атлантики, невідомі острови, але раптом на кораблі з’явився батько й забрав маленького мандрівника додому.

Можливо, коли письменник створював роман «П’ятнадцятиріч­ний капітан», він подумки повертався до тих давніх часів, згадував свою невдалу спробу підкорити морські простори. А згадуючи, вига­дав свою так і нездійснену пригоду.

Вже на перших сторінках роману ми знайомимося із головним героєм — п’ятнадцятирічним капітаном.

Хлопець був сиротою й виховувався у дитячому будинку. Ніхто не знав його справжнього імені, адже Діком його назвали на честь жалісливого перехожого, який знайшов на вулиці малюка. А прізви­ще Сенд, що перекладається з англійської як «пісок», — на згадку про місце, де його знайдено: «на ріжку піщаної коси Сенді-Гук, що утворює вхід до порту Нью-Йорк у гирлі річки Гудзон».

На відміну від своїх однолітків Дік був дуже серйозним і відпо­відальним. У його очах пломеніла рішучість. Він міг вже-ориймати рішення і доводити свої задуми до кінця. Хлопець рано усвідомив своє становище, тому вирішив попри все стати справжньою люди­ною. Дік Сенд навчався постійно і не хотів зупинятися на досягну­тому.

На думку письменника: «Хто з дитячих літ усвідомив, що пра­ця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи і в свій день знай­де і волю, і силу, щоб їх здійснити». Ці ключові слова, які розкри­вають характер головного героя.

Дік Сенд — юнак відповідальний. Опинившись у скрутному ста­новищі, він здатен не тільки приймати рішення, а й досягати своєї мети. Внаслідок нещасного випадку він стає капітаном великого судна. Він усвідомлює, наскільки безпорадними є всі ті, хто зали­шився на палубі, — п’ятилітній Джек, його мати місіс Уелдон, вря­товані негри.

Хлопець взяв на себе велику відповідальність. Можливо, не ко­жен дорослий досвідчений чоловік у подібних обставинах наважив­ся б зробити такий відповідальний крок.

На противагу герою письменник зображує злодія Негору, кора­бельного кока, який, шукаючи власної вигоди, зробив усе, аби «Пілігрим» загинув.

Розумний, кмітливий Дік врешті-решт викриває вбивцю і рабо- торгівця, карає його справедливо за всі злочини. При цьому важко навіть уявити, скільки сили, фізичної й духовної, знадобилося юна­ку, щоб не впасти, не зрадити, не розгубитися. Усі небезпечні при­годи довели, що Дік Сенд — справжній герой, людина з великої літери. Він не плакав і не боявся, а загартовував свій характер, за­хищаючи тих, хто не мав змоги дати відсіч негіднику Негору.

Мені дуже б хотілося бути схожим на Діка Сенда. І я думаю, це можливо навіть у нашому сучасному житті. Найголовніше — бути чесним, відповідальним, працьовитим. Треба навчитися ставити перед собою мету і досягати її, які б важкі випробовування не су­проводжували тебе на цьому шляху.