Читачі на сторінках його книг вирушають у турне в далекі країни. Люди, флора й фауна Африки й Америки легко пізнаються на цьому шляху. У романі «П’ятнадцятирічний капітан» якраз і описується така мандрівка.

Герої твору, вирушаючи на кораблі «Пілігрим» до Америки, потрапляють у вир пригод. Дік Сенд — головний герой роману. Цей п’ятнадцятирічний сирота виріс на кораблі. Кмітливість, наполегливість, мужність зробили його героєм, юним капітаном.

Через всі випробування хлопець пройшов гідно, помстився зрадникові Гаррісу, врятував своїх супутників. Герої стали однією сім’єю, труднощі їх тільки зблизили. Не обійшлося на шляху і без ворогів: работоргівці Негору і Гарріс бажали збагатіти, продавши людей у рабство. За це вони були покарані. Бо фортуна завжди на боці добрих і чесних людей. Герої роману Ж. Берна «П’ятнадцятирічний капітан» вчать гідно долати труднощі, вірити в успіх і жити в ім’я добра й справедливості.

II варіант

Жуль Верн — один із моїх найулюбленіших письменників. У творах французького класика науково-фантастичної та пригодницької літератури мене приваблює не тільки захопливі пригоди головних героїв, а й їх уміння протистояти життєвим негараздам. Особливо вразив мене герой на ім’я Дік Сенд, якого всі поважно називали п’ятнадцятирічним капітаном.

Насправді, коли шхуна-бриг «Пілігрим» вирушила для полювання на китів у південних морях, Діку Сенд виповнилося лише п’ятнадцять років, проте він вже мав багатий життєвий досвід.

Цікаво, що колись і сам Жуль Верн мріяв про морські подорожі. Відомий навіть такий факт: коли майбутньому письменнику виповнилося дванадцять років, він, одягшись юнгою, пробрався на шхуну «Коралі», що мала відпливати до Індії.

Хлопець вже уявляв неосяжні простори Атлантики, невідомі острови, але раптом на кораблі з’явився батько й забрав маленького мандрівника додому.

Можливо, коли письменник створював роман «П’ятнадцятирічний капітан», він подумки повертався до тих давніх часів, згадував свою невдалу спробу підкорити морські простори. А згадуючи, вигадав свою так і нездійснену пригоду.

Вже на перших сторінках роману ми знайомимося із головним героєм — п’ятнадцятирічним капітаном.

Хлопець був сиротою й виховувався у дитячому будинку. Ніхто не знав його справжнього імені, адже Діком його назвали на честь жалісливого перехожого, який знайшов на вулиці малюка. А прізвище Сенд, що перекладається з англійської як «пісок», — на згадку про місце, де його знайдено: «на ріжку піщаної коси Сенді-Гук, що утворює вхід до порту Нью-Йорк у гирлі річки Гудзон».

На відміну від своїх однолітків Дік був дуже серйозним і відповідальним. У його очах пломеніла рішучість. Він міг вже-ориймати рішення і доводити свої задуми до кінця. Хлопець рано усвідомив своє становище, тому вирішив попри все стати справжньою людиною. Дік Сенд навчався постійно і не хотів зупинятися на досягнутому.

На думку письменника: «Хто з дитячих літ усвідомив, що праця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи і в свій день знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити». Ці ключові слова, які розкривають характер головного героя.

Дік Сенд — юнак відповідальний. Опинившись у скрутному становищі, він здатен не тільки приймати рішення, а й досягати своєї мети. Внаслідок нещасного випадку він стає капітаном великого судна. Він усвідомлює, наскільки безпорадними є всі ті, хто залишився на палубі, — п’ятилітній Джек, його мати місіс Уелдон, врятовані негри.

Хлопець взяв на себе велику відповідальність. Можливо, не кожен дорослий досвідчений чоловік у подібних обставинах наважився б зробити такий відповідальний крок.

На противагу герою письменник зображує злодія Негору, корабельного кока, який, шукаючи власної вигоди, зробив усе, аби «Пілігрим» загинув.

Розумний, кмітливий Дік врешті-решт викриває вбивцю і рабо- торгівця, карає його справедливо за всі злочини. При цьому важко навіть уявити, скільки сили, фізичної й духовної, знадобилося юнаку, щоб не впасти, не зрадити, не розгубитися. Усі небезпечні пригоди довели, що Дік Сенд — справжній герой, людина з великої літери. Він не плакав і не боявся, а загартовував свій характер, захищаючи тих, хто не мав змоги дати відсіч негіднику Негору.

Мені дуже б хотілося бути схожим на Діка Сенда. І я думаю, це можливо навіть у нашому сучасному житті. Найголовніше — бути чесним, відповідальним, працьовитим. Треба навчитися ставити перед собою мету і досягати її, які б важкі випробовування не супроводжували тебе на цьому шляху.