|
Прадавня людина вперше широко розплюнщла очі й зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку.
Леонід Глібов теж вирішує писати байки, бо в них можна висловити все те, про що говорити одверто з різних причин заборонено. У байках він викриває несправедливість і насильство, продажність суду, хабарництво, лицемірство, бореться зі злом.
Так, у байці «Лисиця-жалібниця» розповідається про лисицю, яка вихваляє гарне, справедливе життя в гаю. Вона картає котів, які безжалісні до птахів, ладні їх безневинних поїсти. За улесливими, медовими словами — «малесеньких», «безвинних», «як їх не жаліти» — приховується зла та хитра людина. І на підтвердження цІ€Ї думки автор розповідає, що пташенята випали з гнізда, а Лисичка «прехоро- шенько їх поїла». В образі Лисиці автор засуджує лукавих, підступних, хитрих людей, які прикриваються хорошими словами, а насправді чинять зло.
В іншій байці «Щука» розповідається про Щуку, яка влаштувала справжній розбій у ставку. Її звинувачують у страшних злочинах:
Того заїла в смерть.
Другого обідрала.
За це Щуку треба покарати. Тому суддям нічого не залишається, як винести справедливий вирок. В образах Ослів, Шкапи та Цапів, що виступали суддями, змальовано нерозумних, обмежених людей. Як не старались судці, а не змогли приховати злочини Щуки і «Щуку на вербі повісити звеліли». Але тут слово взяв стряпчий, в образі якого виступає Лисичка. Вона запропонувала вражу Шуку втопити у річці. Таку «страшну» для Щуки кару присудила Лисичка тому, що та частенько ділилась з нею награбованим. Судці з радістю підтримали цю пропозицію, бо таким чином легко вийшли зі скрутного становишд. Отже, цією байкою Леонід Глібов викриває несправедливий суд, засуджує нікчемних чиновників та судців, викриває хабарництво, кругову поруку чиновників.
Байки Л. Глібова вчать нас добра, справедливості, вчать бути чесними, не лукавити перед іншими, розбиратися в людях, ніколи не бути нікчемним чиновником, суддею, а залишатися за будь-яких обставин справжньою людиною.
Похожие сочинения
| 
