ЯКОЮ Я УЯВЛЯЮ ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО

І  варіан

Мені завжди було цікаво, як будуть навчатися люди в майбут­ньому. Зараз більша частина дітей ходить до школи лише тому, що так прийнято, що цього вимагають батьки й суспільство. А якщо можна було б вибирати чи відмовитися, вони б займалися зовсім іншими справами.

Ось як я уявляю собі школу майбутнього.

Приміщення в школі стануть значно просторішими та світлі­шими. Скрізь багато квітів та інших рослин. Крім кабінетів меди­чної допомоги та психолога, з’явиться кімната для відпочинку, куди можна зайти на перерві, розслабитися в затишній атмосфері, послу­хати спокійну музику або запис пташиних співів, випити чаю.

Активно відпочити між заняттями можна буде в кімнаті ігор — великому залі з різними спортивними тренажерами. Тут працюва­тимуть декілька педагогів, які організують ігри та розваги для ді­тей будь-якого віку.

Учені розроблять спеціальні класи — історії, біології, географії, хімії, фізики та інші, у яких за допомогою стереоефекту можна буде зануритися в певну епоху, узяти участь у подіях, які відбуваються. Це значно підвищило б інтерес учнів до навчання, позитивно впли­нуло на рівень засвоєння знань.

Буде добре, якщо кількість дітей у класах зменшиться до 5—7 учнів, що дозволить запровадити індивідуальний підхід до кожного з них. Завдяки найсучаснішому обладнанню та новим методикам навчання шкільні предмети засвоюватимуться швидше та легше.

Метою освіти є допомогти учневі виявити свої здібності, обрати ту професію, яка йому найбільше підходить за особливостями харак­теру та здібностями.

Я сподіваюся, що школа в майбутньому буде змінюватися тіль­ки на краще, і навчатися в ній буде ще приємніше та цікавіше.

II   варіант

Мабуть, зараз, навчаючись у звичайній для нас школі, нам важ­ко уявити, що для когось вона була школою майбутнього із усіма її плюсами та мінусами. Наші батьки, наприклад, не мали комп’юте­рів, а наші бабусі та дідусі часом — навіть підручників. Те, що зараз нам здається звичайним, звичним, колись ніхто навіть не міг уявити. Отже, мені буде дуже важко описати школу майбутнього.

Я думаю, що майбутня школа повинна отримувати все необхід­не для навчання, не мати проблем ні з підручниками, ні з обладнан­ням, щоб ні вчителі, ні діти не думали, де дістати б ту чи іншу книгу, а просто прийшли б до шкільної бібліотеки і замовили її. Або вони можуть мати її в електронному варіанті у шкільному комп’ютері або на сайтах бібліотек.

По-друге, мені здається, що у майбутньому більше завдань буде залишатися на самостійне опрацювання: з одного боку, цього вима­гає велика кількість матеріалу, що з кожним роком тільки збіль­шується; з другого — необхідність вміти навчатися самостійно, засвоювати нові знання збільшується з кожним днем, бо ми живе­мо у час науково-технічної революції, а отже, кожний новий день приносить нові відкриття. Інформація, яку ми отримали у школі за кілька років, може стати застарілою, тому людина повинна з дитин­ства привчатися до саморозвитку.