I. Климко і дядько Кирило. (Климко — сирота. Жив він у залізничному бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Під час однієї із поїздок дядько Кирило загинув, і хлопчик залишився сам.)
II. Життя після смерті дядька Кирила. (Климко не захотів іти жити до тітки Мо- трі, адже «доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам».)
- Важкий шлях до Слов’янська. (Климко вирушив у дорогу без взуття, теплого одягу, з сухарями, що їх дала дружина діда Бочонка. Дорогою він їв ягоди, накопав картоплі.)
- Зустріч з шевцем. (Климко хотів виміняти солі, допоміг дівчині сховатися від поліцаїв. Хоч і почувався слабим, за сіль обіцяє жінці і води наносити, і дров нарубати.)
III. Почуття відповідальності. (І хворий Климко, і йти назад далеко, але він не залишився у тітки Марини, бо знав, що його чекають Зульфат і Наталя Миколаївна.)
Похожие сочинения
|