ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Михайлик - головний герой повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

Ось і прочитана повість.

Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповіда­ється про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик?

Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна та улюб­леної бабусі, Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. Михайлик — романтична натура.

А який радий Михайлик приходові літа! Це ж найкранщ пора в житті дитини. Він уявляє літо як щось живе, як істоту: «Літо-літечко тихо з полів зайшло в село, постояло біля кожного тину, городу, та й взялося до свого ділечка, щоб усе росло, родило». Великий вплив на Михайлика мала мати, яку він дуже любив, до мови якої весь час прислухався. Мати ріднилася з природою: вона дослухалася до неба, до землі, до схлипування роси. Увага до всього доброго, красивого перейшла Михайликові від матері. Тому він теж, як свята, очікував того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито.

Михайлик підріс. Він дедалі більше прилучається до роботи по господарству, у всьому допомагає батькам. І скільки в нього гордості! Хоч як не хочеться йому поспати рано-вранці, але встає, коли його будить мати пасти коняку Обмінну. Михайлик знає, що це його обов’язок. Я ще подумала, що я не така. Треба й мені виправлятись. Мене дуже вразив випадок, коли Михайлик хотів йти поковза- тись на ковзанці. Аж тут назустріч батько, наказує везти до млина мішок греч­ки. Хлопчик вертає додому, запрягається в санчата і везе мішок до вітряка. І стільки тут виявилось поваги до батька, слухняності. Хоч інколи буває, що Михайлик не послухається. Але це тільки тоді, коли знає, що це якась дрібнич­ка, що прикрощів батькові чи мамі він цим не завдасть.

А як хотілося Михайликові стати справжнім женцем! Він чекає цієї урочис­тої хвилини з нетерпінням. Ось мати розгорнула і дозволила Михайлику взяти серп і починати жати. Мені сподобалось, що батьки, за народним звичаєм, ра­дять хлопчику поглянути на схід сонця і почати «на щастя». Михайлик хви­люється, його аж в жар кидає. Але похвала батьків підбадьорює його, і він уже вільніше орудує серпом. Хлопчик працює старанно, напружено, але втоми не відчуває! А коли тато вправно зв’язав сніп, нажатий Михайликом, і поставив його «гузирем на стерню», то це була найурочистіша хвилина в житті хлопчи­ка. Михайлик був гордий з того, що він вливається в лави дорослих трударів: «І славно-славно йти мені між житами до жита. Що не кажіть, а вже інакше

 

почуваєш себе, коли стаєш женцем!» От де по-справжньому відчувається повага до хліборобської праці, до народних звичаїв.

Влітку Михайлик теж допомагає батькам по господарству. Він пасе коняку, громадить сіно. Про свої успіхи хлопець розповідає вчительці Насті Василівні. Йому приємно, ш;о вчителька його хвалить.

У Михайлика добре та відкрите серце. Він любить і криву качку з переби­тим крилом, і собаку Рябка, і стару коняку Обмінну. Всіх він вважає за своїх друзів. А коли дізнається, ш;о тато хоче продати Обмінну, то йому на душі стає так важко. Михайликові шкода розлучатися з конякою. Він звик до неї, полю­бив, тому й не спав цілу ніч. А вранці підхопився, ш;об востаннє напоїти її. Він так зворушливо пропхається з конячкою! Тому можна виправдати Михайлика за те, ш;о він просив за неї так багато і навмисно давав Обмінній таку негатив­ну характеристику, коли продавав її. Та як не боляче було Михайликові розлу­чатися з Обмінною, але довелось. Мене вразила глибина душі хлопчика. Я на­віть подумала, ш;о хотіла б мати такого друга. Він чесний і правдивий хлопчик.

Михайлик тягнеться до книжки. Він перечитав усі книжки, які були в хаті- читальні. А коли дядько Себастіян записав його до найбільшої бібліотеки в Майдані-Трептівському, то Михайлик аж засяяв з радонцв. Це було найшасливі- шою подією в його житті.

Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться писати п’єси. Спочатку він багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати.

Михайлик — справжній товариш. Найкраш;им другом для нього є Люба. Між Любою та Михайликом такі світлі, чисті дитячі відносини. їхня дружба ш;ира. Михайлик уміє дорожити цією дружбою. Він ніколи не образить Люби, не дасть її скривдити, захистить від нападника.

Він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. Михай­лик вдячний батькам, ш;о вони навчили його всього хорошого. Завдяки бать­кам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі.

Першим учителем у Михайлика був дядько Себастіян. Йому подобалось, ш;о дядько розмовляє з ним, як з дорослим, дає йому читати свої книжки, іноді дові­ряє Михайликові свої «дорослі» таємниці. З повісті перед нами постає майбутній письменник, який потім своїми творами приш;еплюватиме нам любов до нев’яну­чої краси чародійного слова, любов до людини-трудівника, до людини-творця



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 622 | Теги: Гуси-лебеді, повісті, летять, Михайлик, Головний, герой, Стельмаха | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz