ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Микола Джеря - бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького)

З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість «Микола Дже­ря». У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Мико­лу, і піде моя розповідь.

Микола Джеря — син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкрес­лювала біла сорочка та чорна смушкова шапка. Привабливі риси зовнішності Миколи підкреслювали його юність і красу.

Микола — здібний хлопець. Свої здібності проявляв з дитинства. Ще ма­лим хлопцем він зробив скрипочку й сам навчився грати козачка. Ставши дорос­лим, він захоплюється різьбярством, малюванням, гарно співає. Микола пись­менний. У церкві він читає Псалтир. У цьому велика заслуга його матері, бо вона не одного півня виносила дякові, щоб той навчив хлопця читати.

Звісно, що такий хлопець подобається дівчатам. Але Микола закохався у бідну служницю — кріпачку Нимидору і одружується з нею. Микола розуміє, що відповідальність за долю сім’ї лягає на його плечі. Постійна робота на пашцині виснажує всі сили, не залишаючи вільного часу для роботи на своєму полі. Микола дедалі частіше замислюється над долею кріпака. Він бачить, що його батька паннщна виснажила. Тепер Пимидора тяжко працює. З ранку до ночі. Навіть взимку їхня сім’я повинна відробляти панові. Вони ніколи не мали світлої години. Це вйкликало протест у душі Миколи. Він сів на лаві і задумався. Він думав про те, чому його Пимидора повинна прясти не собі або йому на сорочки, а комусь іншому.

За думками почались дії Миколи. Тепер це вже не юнак, а зріла людина, яка протестує проти свавілля, пгіту. Микола намовляє кріпаків не виходити на пан­ський лан, а йти жати своє жито, бо воно вже осипається. І коли осавула при­їхав на поле, щоб повернути Миколу до роботи на панське поле, той вперше замахнувся серпом на пана. За непокору панові Миколу висікли, побили навіть старого Джерю. Ось тут і проявляються риси його непокірної вдачі. Жорстоке поводження кріпосників з селянами ще більше обурило Миколу, який вийшов на панський двір і люто показав кулака.

Після смерті батька Микола ще більше задумався над гіркою селянською долею. Він не міг виконати батьківського наказу «робити мовчки панщину» і почав одверто виступати проти помінщка. А синець на спині його дружини від нагайки осавули ще більше посилив протест Миколи проти пана. За це Бжо- зовський нахваляється віддати Миколу в москалі. Гірше панщини боялися селяни потрапити в солдати, бо там треба було служити дуже довго. Миколі набридла панщина, і він вирішує втекти на цукроварні на Канівщину. Це не втеча від сім’ї, а вияв протесту проти кривдників.

Зовсім іншим постає перед нами Микола після одного року бурлакування. Він змарнів, поблід, схуд. Його очі так і палали вогнем ненависті до всього, що нази­валося паном. Умови життя на цукроварнях були нестерпні. Микола не мовчить, а сміливо заявляє управителю про погане харчування бурлаків, про низьку плат­ню. А коли дізнається, що пан Бжозовський не залишає вербівчан у спокої, то намовляє товаришів побити пана. Всю лють виливає Микола на панові. Навіть панський годинник розбиває, бо вважає, що це кров кріпаків. Смерть Петра Каву­на, товариша Миколи, ще більше загартовує його характер. Вимагаючи зароблені Петром гропгі у посесора на похорон товариша, Микола не схиляється перед Бжо- зовським, як раб. У розмові та поведінці Миколи відчувається людська гідність.

Бажання здобути жадану волю погнало Миколу аж на херсонські степи. Він з однодумцями довго поневірявся по степових селах. Знайшовши постійну роботу аж на Акерманщині, Микола залишається таким самим непримирен­ним борцем за волю. Він рішуче виступає проти несправедливих дій отамана рибалок Ковбаненка, мужньо поводиться на суді, коли за наказом Бжозовсько- го його заарештовують як втікача. Микола не вагаючись стоїть за правду і після повернення в рідне село, хоч йому загрожують в’язницею. Двадцять ро­ків пройшло, поки Микола отримав волю. Глибоку ненависть до своїх гнобите­лів зберіг він до кінця свого життя. Перед нами людина, яка пройшла склад­ний життєвий шлях, не втративши людської гідності і сміливої вдачі, залишившись назавжди незламним борцем проти кріпосницького гніту.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 551 | Теги: Бунтар, повістю, Нечуя-Левицького, Микола, Джеря | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz