|
Ще в дитинстві я так визначала для себе, цікава та чи інша казка або фантастична повість, чи ні: я питала себе, хотіла б я там опинитись. З деяких казок і пригод я, звичайно, повиростала, про інші можу сказати, що погодилась би на дуже коротке відрядження.
Але до науково-дослідного інституту чародійства і чарівництва я завжди рада написати заяву, оформити документи і поїхати хоч старшим помічником молодшого практиканта. Нехай мене поселять у хатину на курячих ногах до старої Наїни Київни Горинич. Я навіть згодна до того дивана з чарівною білою тезою не підходити, я розкладне ліжко привезу. А ось із славетним Котом із задоволенням побалакаю, може, допоможу йому вилікуватись від склерозу, і він згадає безліч казок різними мовами. Якщо пощастить — познайомлюсь із Щукою, нехай вже дістане мені щось казкове...
Я обов’язково напрошусь чергувати на свята по інституту, щоб на власні очі побачити домових та лісовичків, роздивитися у віварії Змія Горинича.
Нехай я зовсім не вмію начаклувати бутербродів прямо з повітря і робити для себе технічних заступників — власних дублів (от би мені в реальному житті таке вміння!), нехай там практикантів примушують випускати стіннівки з віршами, нехай там понеділок починається в суботу, а я люблю поспати у вихідні...
Все одно — я завжди рада потрапити туди. До тих розумних і добрих, дотепних і веселих, дуже порядних людей — Лицарів її Величності Науки. Вони ніколи не дозволять собі придбати щось за рахунок чаклунства, не припишуть собі чиєсь відкриття, не допустять поруч із собою войовничого неуцтва та підлоти. У них відверті душі, ясні обличчя й чисті руки. А на вухах не росте вовна — вірний показник, що не зрадили Науці в ім’я різних привілей та нагород.
Я так хочу насмілитися підійти до У-Януса, що йде у сучасне не з минулого, а з майбутнього, і спитати: «Так що ж нас чекає? Що саме я можу, що треба мені для цього зробити?» Якщо я переплутаю його з А-Янусом, бо зовні вони схожі, як дві краплини води, — теж не біда. А-Янус — майже ідеал адміністратора, з яким би я бажала працювати. Він не занурився у господарські проблеми та інститутські свари, а продовжує рости як вчений.
Навіть шкода, що я не дуже розуміюсь на фізиці та не вмію складати програми для комп’ютера. Щоправда, непогано знаю казки, міфи та люблю фантазувати. Тож, як тільки з’явиться така можливість, майте мене, будь ласка, на увазі. Телефонуйте!
(Як ви здогадались, я хочу потрапити до науково-дослідного інституту чародійства і чарівництва з книги Аркадія та Бориса Стругацьких «Понеділок починається в суботу».)
Похожие сочинения
| 
