ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Роман на ссвічну» тему (відгук на ссРоман про Тристана та Ізольду»)

Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть ону­ків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скіль­ки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть, що ходять завжди поруч, але кожного разу знову відкриваєш для себе такий несподіваний, такий близький світ.

«її звали Ізольдою, а його — Тристаном». Мовби приспів у мелодійній роз­повіді мандрівного барда звучать ці рядки. І сюжет, прямий та шляхетний, мов лицарський меч, сюжет, у якому з’єднались у один вінок з палким кохан­ням відвага й мужність, чесність та обов’язок.

Захищаючи рідну землю, вбивши ірландця-загарбника, Тристан закохуєть­ся у його племінницю. Бажаючи заколоти вбивцю дяді, Ізольда відводить кли­нок, зустрівшись з очима лицаря. Отримавши руку коханої за перемогу над страшенним драконом, Тристан везе золотоволосу принцесу до корнуельського короля Марка, бо його обов’язок васала — привезти своєму суверену чарівну наречену. їдучи на власне весілля, Ізольда вимагає від служниці напій смерті...

Пожаліла вірна Бранж’єна принцесу, і до рук Ізольди потрапив інший кубок. Вихопив його з рук Тристан, щоб одпити отруту та разом піти з життя, але не те судилося їм. Напій цей зробила мати Ізольди не для смерті — для вічного кохання.

Не треба все зводити до цього чарівного напою — диво сталося раніше. Тристан та Ізольда вже кохали один одного. Перед нами постає справжнє диво — диво кохання. Це кохання не розірвати ніякими обставинами й поневіряннями. Воно не втрачає своєї сили на відстані. Й через роки воно дає змогу королеві впізнати свого лицаря у жалюгідному блазні. Саме кохана може повернути до життя вми­раючого Тристана. їх востаннє намагаються зрадити: замість білих вітрил під нято чорні. Та хіба ж можна перешкодити такій силі кохання! Кущ шипшини навіть після смерті з’єднає їхні могили, як все життя палке кохання єднало душі.

«ЇЇ звали Ізольдою, його — Тристаном».

Герої середньовічної легенди, що прийшла до нас тільки у XIX ст. в романі французького філолога Жозефа Бедьє, такі сучасні й невмирунц.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 485 | Теги: Ізольду, Відгук, ссРоман, роман, тему, ссвічну, Тристана | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz