|
1 варіант
Б оповіданні А. П. Чехова «Товстий і тонкий» йдеться про зустріч двох приятелів дитинства. Ця зустріч приємно здивувала і «товстого», і «тонкого». Щирість та радість заполонила їхні душі. Приємна несподіванка піднесла друзям настрій, вони розчулено згадували роки навчання у гімназії. Потім друзі почали розповідати про свої досягнення на службі. Під час цієї розмови з’ясу- валося, які чини посідають зараз колишні приятелі. Один з них має чин набагато виш;ий, ніж у другого. Поведінка та зовнішній вигляд чоловіка, який мав нижчий чин, відразу змінилась: він зблід, скам’янів, обличчя скривилось в усі боки розлогою усмішкою, у його мові з’явився принижений тон. його друга неприємно вразила ця зміна. Він хотів заперечити, але на обличчі першого було написано стільки благості, нудно-солодкої шанобливості, ш;о його стало нудити. Він недбало простяг руку та відвернувся.
Чехов називає першого друга «тонким», а другого «товстим». Цим автор підкреслює різницю в їхньому добробуті, поглядах на життя. На початку оповідання ми дізнаємося, ш;о від «товстого» пахне добрим вином та чудовою їжею, а від «тонкого» — шинкою та кавою.
Чоловік «тонкий» асоціюється з людиною заздрісною, дріб’язковою, жовчною, здатною на лестош;і. З оповідання ми дізнаємося, що «тонкий» ще в дитинстві був наклепником. Його дріб’язковість проявляється в тому, що він хизується виготовленими підцигарниками, скаржиться на своє життя.
Після несподіваної звістки про високий чин «товстого» «тонкий» згорбився, зіщулився, його родина перейняла цей настрій: підборіддя жінки стало ще довшим, син виструнчився.
А. П. Чехов спостеріг, що у житті товстий чоловік асоціюється з людиною доброзичливою, привітною, щирою. «Товстий» першим помітив свого друга, радісно гукнув його, назвав «голубчиком». Його радість була щирою. «Товстий» зморщився на підлабузництво «тонкого». «Товстому» не сподобалось приниження друга.
Назва твору, на мій погляд, дуже виразно відповідає характерам героїв, а в житті має узагальнюючий характер.
2 варіант
«Товстий і тонкий»... Так Антон Павлович Чехов назвав одне зі своїх най- відоміших оповідань. Чехов завжди любив давати прізвища або прізвиська, які підкреслювали якусь характерну особливість персонажа.
Але я не думаю, що автор назвав своїх героїв, зважаючи на їхні фізичні особливості, а радше посилаючись на їхні духовні якості. А. П. Чехов в цьому оповіданні висміює закоренілість суспільної нерівності, рабську психологію підлабузників.
Коли Тонкий ще не знав, до якого чину дійшов Товстий, був собі друг як друг. Він весело розповідав про своє життя, згадував шкільні роки. А коли дізнався, яких висот досяг його друг, то відразу виявив притаманні йому негативні якості людської душі: заздрість, чинопочитання при приятельських відносинах, само- приниженість. В нього все було не те що маленьке, нікчемне, а скоріш тонке, як кажуть: «Де тонко, там і рветься». Так і тут. Тонким місцем у Тонкого була його власна психіка, психологія, якась пригнічена, нерозвинена. Але треба зважити на той час, коли було написано це оповідання — 80-ті роки XIX ст., час, коли в суспільстві панувала соціальна нерівність. Але ж тут не та ситуація: зустрілися колишні друзі, а тому можна було не зважати на соціальну нерівність.
У Товстого, навпаки, душа більш розвинена, відкрита. Він розумів, що висота чину тут ні до чого, якщо вони друзі, що дружба не має перешкод, і соціальних теж. Товстий хотів заперечити Тонкому, але вирішив, ш;о його слова не матимуть успіху. Товстий зрозумів, ш;о головна риса Тонкого — самоприниже- ність.
Я вважаю, ш;о А. П. Чехов назвою хотів передати саме соціальний стан і моральні якості людей, описаних у цьому оповіданні.
Похожие сочинения
| 
