|
В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір» М. Стельмаха, і оповідання «Лісничиха» В. Донченка.
Про пщру дружбу двох друзів розповідається і в уривку «В Острозькій школі» з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору — Петро Конашевич та Марко Жмайло. Так склалися обставини, що ще трирічною дитиною Петро залишився сиротою. Його батько й мати загинули під час одного з набігів татар на село Кульчиці. Малого сироту прихистила родина Жмайлів, у яких був хлопчик такого самого віку — Марко. Діти росли разом і завжди були нерозлучні. Дуже любили один одного. Підросли. Стали разом ходити до школи. Завжди допомагали одне одному. Обоє добре вчилися. А коли їм виповнилось шістнадцять років, то віддали їх в Острозьку школу.
Жмайло доклав чимало зусиль, щоб виховати хлопців розумними, чесними, добрими людьми, гідними свого роду і держави. Петро і Марко виправдали його сподівання. Вони добре склали іспити до бурси, хоча дуже хвилювалися. У бурсі для них все було новиною, і тому вони не розлучалися. Навіть місця в кімнаті їм відвели поруч. Хлопці були добре обізнані з військової справи. Марко вправно бився на шаблях, а Петро влучно стріляв із лука. І не дивно, бо вони змалку цього вчилися. їхні змагання були не вихвалянням, а просто чесна, іідна поваги гра. Це одразу відчули бурсаки і тому прийняли їх до свого гурту. А улюбленець бурсаків Северин Наливайко похвалив їх, взявши за руки, сказав: «Лицарі з вас будуть. Петро — перший лучник, Марко — перший на шаблі. Ростіть, хлопці, на славу Україні». Це був їхній тріумф.
Петро і Марко — чемні та виховані діти. Коли на подвір’я бурси зайшов князь Острозький, то вони з пошаною поцілували його одежу. Князь побачив майстерно вбиту стрілу в макет турка, похвалив Петра. А Маркові запропонував битися на шаблях. Але Марко настільки поважав старших, ш;о не посмів прийняти пропозицію князя і поклав шаблю під ноги. Пайвиш;ою похвалою для Марка були слова князя: «Гарно, синку, ш;о ти вмієш шанувати і вік мій, і стан».
Отже, перед нами еталон чемності, відваги, вихованості дітей-підлітків. Це ш;е один приклад ищрої дружби, ш;о дає нам можливість усвідомити святе правило: «Дружба та братство дорожче багатства».
Похожие сочинения
| 
