|
Нащадки Ноєвого сина Хама, намагаючись перешкодити виконанню Божої волі й батькового прокляття, щоб не розсіятися й не потрапити у рабство до нащадків Сима та Афета, задумали збудувати місто, а в ньому вежу, яка могла б слугувати центром усіх племен і в той же час уособленням їх рівності. Вежа мала бути висотою до небес, щоб уславити імена будівничих. Отже, вежа не була призначена для житла, не мала бути культовою спорудою. Люди плекали у душах горді помисли: збудувати велике місто, усім разом у ньому поселитися, налякати сусідів, порушити Божу волю, прославити себе.
«І мовив Господь: «Оце вони один народ, і мова в них усіх одна, і це ш;ойно початок їхньої праці: все, ш;о вони не задумають, не буде їм важко зробити. Отож зідіймо наниз і помішаймо їх мову, ш;об не «розуміли одне одного».
Множина, певно, вказує на те, ш;о Бог радиться з ангелами, які складають його небесний почет, або ж тут натяк на три Божі особи (Трійцю — Бога- Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого).
Очевидно, Бог не хотів, ш;об марнославні та зарозумілі люди — наш;адки Хама — жили скучено, ш;об вони спільно чинили негарні справи, оскільки зарозумілість може стати причиною багатьох неправедних діл. Тому й не знинщв будівничих, а просто позбавив їх можливості домовлятись про будь- які спільні зусилля та розпорошив їх по світу. «І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто».
Це оповідання спрямоване проти зарозумілості, марнославства, людського зухвальства. Водночас оповідання звертає нашу увагу на те, ш;о головним у людському спілкуванні є володіння спільною мовою.
Похожие сочинения
| 
