ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Світ дорослих з погляду маленького хлопчика (за новелою ОТенрі «Вождь червоношкірих»)

Іноді здається, що дорослі — дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком само­стійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вига­дують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримую­чись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку.

Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли сті­льки разів казати «Ні», то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли замість живої людини, підлітка, бачать якусь схему, мо­дель, що повинна і т. ін. Або зовсім не помічають, на питання твої відповідають хіба тільки: «Відчепись!» І все вимірюють на метри, кілограми, долари, центи...

З одного боку, такі дорослі заслуговують звичайної помсти — такого ж жорс­токого ставлення до них навіть у грі, а з іншого, — якщо серед них трапляють­ся винятки, то в них вчепишся зубами, і не дай же Бог їм хоч на мить відхили­тись від ідеалу.

Вілл і Сем, навіть з їхньою підступною метою — придбати гроші через ви­куп хлопця, все ж таки люди непогані. Вміють жити в печері, куховарити на вогнищі, чудово вигадувати. їхній лист з підписом: «Два злодії» — зробив би честь будь-якому детективному роману. Грати з ними цікаво. Мабуть, вони ще пам’ятають, як самі були дітьми. А може, й діти не всі вміють гратися?

А скільки вони знають і як терпляче відповідають на запитання! Вчитель­ка з нашої школи поруч з ними — трієчниця та звичайна істеричка! Ніколи ще не було так цікаво! Якщо всі злодії такі, як Вілл із Семом, то навіщо ними дітей лякати? За запитаннями — жодної лайки, жодного стусана. Коли вига­няли, правда, дали по шиї, так справедливо ж!

Ще чим вони мені подобаються, так це своїм ставленням до грошей. Вони таким чином, звичайно, не розбагатіють, але й від жадібності теж не помруть. Я не бажаю їм лиха, хіба що, граючи, пожартував трохи. Так це гра. Мені з ними добре було. Я б все життя так згоден провести. Ну, збрехали вони мені про срібну рушницю — так живі ж люди! Я простив їм, я ж розумію. Цікаво, а якщо б вони не сплатили цих грошей, чи взяв би мене батько назад?

Шкода, що вони так швидко втекли... Я б їх наздогнав, але там, на кордо­ні, паспорти, документи...

Чого ж ті дорослі вигадали стільки перешкод? Я розумію. Вілл із Семом від мене дещо втомились, але невже їм мене зовсім не шкода?

З         ними так цікаво було.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 514 | Теги: ОТенрі, маленького, червоношкірих, дорослих, хлопчика, новелою, вождь, погляду, Світ | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz