ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

«Вересковий трунок» - балада про мужніх і волелюбних людей

Коли я вперше почула «Вересковий трунок», я ш;е не знала, ш;о то за такий жанр — балада. А ім’я автора — Роберта Льюїса Стівенсона — пов’язувала тільки з «Островом скарбів». Але це було таким другорядним поруч із цими рядками, ш;о відразу ж вводили у сюжет — ні, вибачте, у ту сиву давнину, на скелястий берег сивого бурхливого моря, звідкіля добре було бачити і бузкові хвилі вереску, і те, жахливе:

Лежал живой на мертвом,

И мертвьій — на живом.

За цими карбованими рядками, що мелодійністю та повторами нагадували чо­мусь билини, які хотілося співати під акомпанемент гітари, вставала висока сувора постать вернпшка — короля загарбників і два невисоких чоловічки — полонені ме­довари. Останні з тих, хто вижив, хто знав рецепт чарівного верескового меду:

Вьініли они из-под камня,

Щурясь на бельїй свет, —

Старьш горбатьш карлик И мальчик пятнадцати лет.

Але диво — маленькі люди, що стояли на землі перед високим конем — не сприймалися пригнобленими, замалими, бо ж

Ни один из пленньїх Слова не произнес.

А коли читаєш:

Сьін и отец молчали,

Стоя у края скальї, —

навіть не сприймаєш їх самотніми, останніми, тому що

Вереск звенел над ними,

В море катились вальї.

Наче вся природа рідної країни стала з ними пліч-о-пліч.

Тільки коли батько бере на себе роль зрадника, щоб насправді, навіть випад­ково, вимушено, не зрадити, він одразу ж стає меншим, саме карликом, тому що нібито чіпляється за життя:

Жизнь я изменой куплю.

Навіть його голос звучить, як голос горобця. Ось він — найвинщй пік балади. Ми раптом розуміємо, що у цій зраді щось не так. Людина, якій соромно «продава­ти свою совість», ще не втратила почуття гідності, а може й — не тільки його.

У напруженні, затамувавши подих, ловиш останній крик юнака, що щезає у хвилях, і відголосок — відповідь батька. Сумного, але спокійно-твердого: він переконаний, що вчинив правильно. Крик сина показав, що юнак міг би піддатися катам.

Врятувавши таємницю загиблих родичів, традиції й самий дух свого наро­ду, батько знову виростає у наших очах:

А мне костер не страшен.

Пускай со мной умрет Моя святая тайна —

Мой вересковьш мед!

Я гадаю, що на людину, яка гордо промовляє такі слова, дивлячись в очі смерті, вже не можна поглянути зверху, навіть якщо ти більший на зріст, та й ще верхи, навіть якщо зараз на твоєму боці влада й сила. Карлик стає велет­нем, бо має велике серце, велику любов до свого рідного краю.

Ось так прийшли до мене герої цієї балади Стівенсона і запам’ятались май­же з першого разу у чудовому перекладі С. Маршака — до речі, єдиному перек­ладі цього твору, який я сприймаю.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 424 | Теги: мужніх, балада, людей, волелюбних, Вересковий, трунок | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz