|
Історична основа повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (Запорозька Січ XVI— XVII ст.; запорозькі козаки — справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів).
П. Тарас Бульба — втілення кращих рис характеру людини тієї епохи:
1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать);
2. Спосіб життя (звичнішим для нього є козацьке життя, в походах та бійках, на доброму коні у чистому полі; вважає, що тільки Запорозька Січ може виховати справжнього козака);
3. Тарас Бульба — досвідчений полководець, мужній вояка (бився з поляками, турками, татарами: «Немає жодного козака, рівного йому в доблесті»; козацьке братство для нього дорожче за спорідненість; за його розум, товариськість, сміливу вдачу і волю козаки обирають його отаманом; під час битви він завжди у центрі);
4. Тарас Бульба і сини Остап та Андрій (хоче виховати з них справжніх запорожців; пишастгься їхніми успіхами під час навчання, пишається, спостерігаючи їхню героїчну поведінку під час першого бою; високо оцінював мужність Остапа, підтримав його в останню хвилину перед стратою; Тарас був непримиренним до зрадників, тому не пошкодував навіть Андрія);
5. Загибель Тараса (після смерті Остапа Тарас Бульба стає жорстоким месником; богатиря Тараса подолали лише тридцять чоловік, ш;о звисли по його
руках і ногах; вмираючи, він думав про товаришів, про рідну землю).
Ш. Тарас Бульба — узагальнюючий образ патріота, захисника рідної землі.
Похожие сочинения
| 
